ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2021Справа № 23/447-49/290-2012
За заявою Ліквідатора ВАТ "Київенергобуд" арбітражного керуючого Гороховського А.В.
зацікавлені особи:1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк"
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, відчуженого в межах провадження у справі № 23/447-49/290-2012 про банкрутство
За заявою Акціонерного товариства "Перший експедиційний загін підводних та
гідротехнічних робіт"
до Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд"
про визнання банкрутом
На розгляд Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора ВАТ "Київенергобуд" арбітражного керуючого Гороховського А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, відчуженого в межах провадження у справі № 23/447-49/290-2012 про банкрутство.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2013 частково задоволено заяву ліквідатора ВАТ "Київенергобуд" в межах провадження у справі № 23/447-49/290-2012 про банкрутство, витребувано у ОСОБА_3 на користь ВАТ "Київенергобуд" комплекс, нерухоме майно бази відпочинку "Прометей" загальною площею 1045,40 кв. м., що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Чорноморка, пров. Приморський,7 на земельній ділянці несільськогосподарського призначення загальною площею 3,1904 га для розташування та обслуговування бази відпочинку " Прометей ", та складається з: А-1 - спальний корпус площею 197,80 кв. м, Б-1 - спальний корпус площею 97,40 кв. м., В-1 - танцмайданчик площею 305,20 кв. м., Г1 - спальний корпус площею 44,50 кв. м., Е1 - спальний корпус площею 44,50 кв. м., Ж1 - спальний корпус площею 44,50 кв. м., З1 - спальний корпус площею 44,50 кв. м., К1 - спальний корпус площею 44,50 кв. м., Л1 - спальний корпус площею 44,50 кв. м., М1 - спальний корпус площею 44,50 кв. м., Н1 - спальний корпус площею 44,50 кв. м, О - вбиральня, П - склад, № 2-5 - ворота, а-1, №1 - навіс, № 6 - огорожа, № 7 - майданчик для сміття, № 8, 9 - водопровідні колонки, № 10 - трансформатор, № 11,12 - свердловина, № 1 - замощення. Провадження у справі за заявою ліквідатора ВАТ "Київенергобуд", в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва адміністративного корпусу, 10 спальних будинків, незавершеного будівництва господарчого блоку, душової, туалету, огорожі від 26.11.2003 р., укладеного між ТОВ "Оріонсервіс" та ОСОБА_1 , припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, тощо.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2013 у справі № 23/447-49/290-2012.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2014 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 у справі №23/447-49/290-2012 скасовано. Справу №23/447-49/290-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 справу №23/447-49/290-2012 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.
Слід зазначити, що 21.10.19р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019р. №2597-VIII.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень, з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України " Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441). Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 суд прийняв справу №23/447-49/290-2012 в частині розгляду заяви ліквідатора ВАТ "Київенергобуд" арбітражного керуючого Гороховського А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, відчуженого в межах провадження у справі № 23/447-49/290-2012 про банкрутство до свого провадження.
При цьому судом встановлено, що з 10.09.2018 повноваження ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" виконує арбітражний керуючий Сокольвак М.В.
У той же час, дослідивши матеріали позовної заяви, суд вказаною вище ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 залишив позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.
У відповідності з ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Отже, подана заява по своїй суті є позовною заявою.
Залишаючи без руху заяву ліквідатора, суд зауважив на тому, що у відповідності до п.4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відтак, судом наголошено, що в заяві про визнання недійсним договору, позивачем фактично не визначено коло осіб, до яких (якого) подано позов, а визначено всіх зацікавленими особами, що унеможливлює розгляд такого позову.
Крім того, судом зауважено, що відповідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви подаються докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, ставка судового збору складає 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2020рік " установлено у 2021р. місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2 270,00грн.
Отже, судовий збір за подання заяви про визнання правочинів недійсними становить 4 540,00грн.
Таким чином, суд звернув увагу позивача, що за подання даної заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника позивач має сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.
Відтак, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 суд встановив ліквідатору Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" арбітражному керуючому Сольваку М.В. строк у 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали для приведення заяви до норм Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України, подавши суду позовну заяву у новій редакції.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
29.06.2021 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Сольвака М.В., в якій останній визначив коло відповідачів у справі, подавши позовну заяву в новій редакції.
Однак, до матеріалів поданої заяви докази сплати судового збору в установленому законом розмірі арбітражним керуючим не додані. Натомість, останнім викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення внаслідок відсутності коштів у ВАТ "Київенергобуд".
На підтвердження викладених обставин до заяви долучено довідку АТ КБ «Приватбанк» від 17.06.2021 № 210617SU16530908 про рахунок і залишок коштів ВАТ "Київенергобуд", відповідно до якої станом на 17.06.2021 залишок коштів на поточному рахунку становить 0 грн.
Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судом враховано, що в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених в ухвалах Великої Палати ВС від 20.01.2020 у справі № 160/8324/19, Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 15.08.2019 у справі № 440/4696/18, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 04.08.2020 у справі № 826/13247/18 та від 31.07.2020 у справі № 826/11947/18.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи в тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, за положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Натомість, арбітражним керуючим до матеріалів заяви не додано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що судовий збір у розмірі 4 540,00 грн., який підлягає сплаті за подання заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Так, додана до клопотання про відстрочення сплати судового збору довідка АТ КБ «Приватбанк» від 17.06.2021 № 210617SU16530908 про рахунок і залишок коштів ВАТ "Київенергобуд" є підтвердженням відсутності грошових коштів лише щодо рахунку ВАТ "Київенергобуд" в АТ КБ «Приватбанк».
Разом із цим, доказів відсутності будь-яких інших рахунків у фінансових установах та грошових коштів на них арбітражним керуючим не надано.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Суд наголошує, що положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.
Згідно з положеннями статті 3 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Ураховуючи викладене, оскільки арбітражним керуючим не виконані вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 в частині надання доказів сплати судового збору в розмірі 4 540,00 грн. та клопотання арбітражного керуючого про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, суд дійшов висновку про те, що арбітражний керуючий не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина 2 статті 226 ГПК України).
Таким чином, суд дійшов висновку залишити заяву ліквідатора ВАТ "Київенергобуд" арбітражного керуючого Гороховського А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, відчуженого в межах провадження у справі № 23/447-49/290-2012 про банкрутство та додані до неї документи без розгляду.
У той же час, оскільки заява підлягає залишенню без розгляду внаслідок несплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат та про повернення судового збору судом не вирішується.
Суд також зауважує, що згідно частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 226, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ліквідатора ВАТ "Київенергобуд" арбітражного керуючого Гороховського А.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, відчуженого в межах провадження у справі № 23/447-49/290-2012 про банкрутство та додані до неї документи залишити без розгляду.
Залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до Господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до положень статей 254-257 протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мандичев Д.В.