ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.07.2021Справа № 910/10272/21
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Штабської Юлії Миколаївни 88 119,98 грн заборгованості, яка виникла за надані послуги на підставі Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 281421 від 12.07.2019,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Штабської Юлії Миколаївни 88 119,98 грн заборгованості, до складу якої входять: 81675,45 грн боргу, 2148,18 грн пені, 4296,35 грн - 30% річних, що виникла за надані послуги на підставі Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 281421 від 12.07.2019.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Вимогами ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Вказана заява обґрунтована тим, що 12.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (експедитор), та фізичною особою-підприємцем Штабської Юлії Миколаївни (замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 281421, відповідно до умов якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надати комплекс інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором (п. 2.2 договору).
Пунктом 5.1. договору встановлено, що загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.
Пунктом 5.4 договору визначено, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні і замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг,
В підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором, позивач надає акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № НП-004612568 від 30.11.2020 на суму 6535,25 грн; № НП-004670147 від 10.12.2020 на суму 30709,25 грн; № НП-004774952 від 31.12.2020 на суму 15868,35 грн; № НП-004865030 від 20.01.2021 на суму 12923,70 грн; № НП-004891552 від 31.01.2021 на суму 12 258,70 грн; № НП-004952399 від 10.02.2021 на суму 1625,00 грн; № НП-005012898 від 20.02.2021 на суму 1084,80 грн; № НП-005051823 від 28.02.2021 на суму 573,10 грн.
За наслідком наданих послуг, згідно вищенаведених актів, позивачем виставлено рахунки-фактури за аналогічними номерами та з відповідними сумами.
Як зазначено у заяві та надано відповідні докази, вказані акти рахунки-фактури були надіслані на адресу відповідача, проте, лист повернувся відправникові, у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.
Отже, виходячи з положень п. 5.1., 5.4. договору, боржник не отримував актів наданих послуг і відповідно їх не погоджував.
Таким чином, надані суду матеріали не містять доказів того, що замовник (боржник), взагалі, звертався за наданням послуг до позивача на виконання умов укладеного договору, а також доказів в підтвердження того, які саме послуги замовляв боржник.
Додані односторонньо підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не можуть бути оцінені як достатні, допустимі та належні докази виконання сторонами договору експедиторських послуг. Так само й надані рахунки-фактури не є доказами надання послуг, оскільки такі не є первинними документами, які підтверджують здійснення господарської операції.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що з поданої заяви на даний час не вбачається порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю послуг за державні кошти № 121 від 07.04.2020 у розмірі 224 753,33 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Штабської Юлії Миколаївни 88 119,98 грн заборгованості, яка виникла за надані послуги на підставі Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 281421 від 12.07.2019
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов