ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2021Справа № 910/126/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. Івана Франка, буд.5, Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій Дім" (вул. Бульварно-Кудрявська буд. 36, Київ, 01054, код ЄДРПОУ 36859116)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "К.Енерго" (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, код ЄДРПОУ 00131305)
про стягнення 34 576,26 грн,
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій Дім" (далі - відповідач) про стягнення 34 576,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 330332 від 01.12.2016 щодо оплати за отриману теплову енергію в період з лютого 2017 по жовтень 2018, у зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 30 692, 97 грн заборгованості, 2271, 28 грн інфляційних втрат та 1612, 01 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 10.02.2021.
У судовому засіданні 10.02.2021 суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про витребування у позивача оригіналу договору №330332 на постачання теплової енергії у гарячій воді, оголошено перерву у судовому засіданні до 24.02.2021.
16.02.2021 до відділу діловодства суду представником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій Дім" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що не укладав договору №330332 від 01.12.2016 з Публічним акціонерним товариством "КИЇВЕНЕРГО", позивачем не надано доказів укладення цього договору.
У судовому засіданні 10.02.2021 суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про витребування у позивача оригіналу договору №330332 на постачання теплової енергії у гарячій воді, оголошено перерву у судовому засіданні до 24.02.2021.
У судовому засіданні 24.02.2021 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 03.03.2021.
02.03.2021 до відділу діловодства суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з твердженнями відповідача, викладеними ним у відзиві, а саме, що суду надано достатньо доказів на підвердження позовних вимог, позовні вимоги є обґрунтованими і законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
03.03.2021 до відділу діловодства суду позивач подав пояснення щодо витребуваних судом доказів, у яких зазначив, що у позивача відсутній оригінал договору №330332 від 01.12.2016 на постачання теплової енергії у гарячій воді у зв'язку з непереданням даного договору первісним кредитором, та з огляду на це заявив клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "К.Енерго" та витребувати у третьої особи зазначений доказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 постановлено справу № 910/126/21 розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.03.2021, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "К.Енерго", витребувано у Акціонерного товариства "К.Енерго" оригіналу договору №330332 від 01.12.2016 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 відкладено підготовче засідання на 07.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 відкладено підготовче засідання на 29.04.2021, повторно витребувано у Акціонерного товариства "К.Енерго" оригінал договору №330332 від 01.12.2016 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 відкладено підготовче засідання на 19.05.2021, повторно витребувано у Акціонерного товариства "К.Енерго" оригінал договору №330332 від 01.12.2016 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/126/21 до розгляду по суті на 09.06.2021.
09.06.2021 до відділу діловодства суду представником відповідача подано письмові пояснення у яких зазначено, що надані позивачем докази не підтверджують наявності заборгованості відповідача за договором та матеріали справи не містять розміру підтверджених документально зобов'язань відповідача.
09.06.2021 до відділу діловодства суду представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій Дім" заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.
У судовому засіданні 16.06.2021 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 24.06.2021.
У судовому засіданні 24.06.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити, представник третьої особи у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 24.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (нова назва - Акціонерне товариство "К.Енерго") (далі - кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" укладено договір №601-18 про відступлення права вимоги (цесії), за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн. станом на 01.08.2018 р. з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань основний борг), право вимоги яких підступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до цього договору (пункт 1.2. договору).
Відповідно до умов 1.3. договору з укладенням цього договору кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавствам додаткових грошових зобов'язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені у додатку № 1 до цього договору.
Додатком №1 до договору віж 11.10.2018 №601-18 про відступлення права вимоги (цесії) сторони узгодили перелік споживачів теплової енергії та зобов'язань, право вимоги яких відступаються, а саме №з/п 115, Адміністративний район - Шевченківський, номер договору (особовий рахунок) - 330332, назва споживача (боржника) - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій Дім", код ЄДРПОУ/номер облікової картки платника податку (ІПН) - 36859116, заборгованість в т.ч. частина заборгованості, яка є предметом судового розгляду або підтверджена як така, що підлягає стягненню на підставі судового рішення (з ПДВ) - 30 692, 97 грн.
Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).
Таким чином, суд встановив, що до позивача перейшли права вимоги до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій Дім" за зобов'язаннями, що виникли з договору №330332 від 01.12.2016 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Позивач зазначає, що в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не здійснював оплату за отриману теплову енергію за період з лютого 2017 по жовтень 2018 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 30 692, 97 грн.
Листом від 08.09.2019 №1/5-330332 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та просив сплатити заборгованість у розмірі 30 692, 97 грн, від прийняття якого відповідач відмовився, зазначені вимоги не виконав, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.
В свою чергу, відповідач зазначає, що не укладав договору №330332 від 01.12.2016 на постачання теплової енергії у гарячій воді, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення заборгованості, а також 3% річних та інфляційних втрат на користь позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтю 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тотожні положення містить й Господарський кодекс України (ч. 1 ст. 193 Господарський кодекс України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Предметом спору у даній справі є вимога позивача як нового кредитора за зобов'язаннями, що виникли між відповідачем та первісним кредитором внаслідок укладення з договору №330332 від 01.12.2016, на постачання теплової енергії у гарячій воді, та факту неналежного виконання відповідачем умов цього договору.
При цьому, в статті 2, 13 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
На підтвердження факту існування за відповідачем боргу у розмірі 30 692, 97 грн позивачем надано копію додаткової угоди №2 до договору №330332 від 01.12.2016, копію обсягів постачання теплової енергії (додаток №1 до договору), довідку про нарахування за теплову енергію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій Дім" за договором №330332, акт звіряння взаєморозрахунків за теплову енергію від 31.08.2020, облікові картки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мій Дім", копії корінців наряду на включення та відключення об'єкту теплоспоживання, копії відомостей обліку споживання теплової енергії.
Втім, з огляду на те, що матеріли справи не місять договору №330332 від 01.12.2016, ані в оригіналі, ані в належним чином засвідченій копії, у суду відсутня можливість встановити той обсяг прав та обов'язків, які виникли між сторонами на підставі цього договору, а отже і обсяг прав та обов'язків, що перейшли до позивача як нового кредитора.
У даному випадку, сам лише факт нарахування оплати за отриману відповідачем теплову енергію від первісного кредитора не свідчить про факт набуття новим кредитором права вимоги щодо здійснення цієї оплати на свою користь.
При цьому, непередання первісним кредитором договору №330332 від 01.12.2016 позивачеві не звільняє останнього від обов'язку довести ті обставини, які мають значення для справи і на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Як зазначалося вище, статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 4 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок будь-якого учасника справи подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Отже, процесуальним законодавством закріплено не право, а саме обов'язок учасників справи подавати усі наявні у них докази, не приховувати їх, оскільки суд, за загальним правилом, не може збирати з власної ініціативи докази, що стосуються предмета спору.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у відповідача обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, нараховані 3% річних та інфляційні втрати.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому, заяви відповідача про застосування строків позовної давності, не приймаються судом до уваги, оскільки позовна давність застосовується лише у разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору належить покласти на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2021
Суддя Н.І. Ягічева