ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.07.2021 м. КиївСправа № 910/8262/21
За позовом: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС";
до: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП";
про: стягнення 9.489,71 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники: без виклику сторін.
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" (далі - відповідач) про стягнення 9.489,71 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 9.489,71 грн., з яких: 7.930,48 грн. - сума страхового відшкодування, 701,18 грн. - пеня, 167,31 грн. - 3 % річних та 690,74 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8262/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як страховиком, та товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТРАФАН", як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу від 17.03.2020 № FO-00696588 (далі - Договір добровільного страхування).
Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "Skoda", із державним знаком НОМЕР_1 (далі - застрахований ТЗ).
19.05.2020 на проспекті Перемоги, 20 у м. Луцьк відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та, транспортного засобу "BMW", із державним знаком НОМЕР_2 , яким керував гр. ОСОБА_1 .
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2020 у справі № 161/8193/20 (провадження № 3/161/2465/20) встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм ОСОБА_1 (далі - винна особа). Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до ремонтної калькуляції, страхового акту від 25.05.2020 № 11032/16/920 та розрахунку страхового відшкодування вартість відновлюваного ремонту автомобіля в результаті його пошкодження у вказаній вище ДТП становить 14.659,40 грн.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
Позивач на підставі Договору добровільного страхування, з урахуванням ремонтної калькуляції, страхового акту від 25.05.2020 № 11032/16/920 та розрахунку страхового відшкодування, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 14.659,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.05.2020 № 100688, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
При цьому, сума страхового відшкодування, яка заявлена позивачем до стягнення становить 7.930,48 грн.
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування " та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
Станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом серії ЕР № 176966093 (далі - Договір обов'язкового страхування). Виходячи з Договору обов'язкового страхування, забезпеченим транспортним засобом є той самий автомобіль, яким керувала винна у настанні ДТП особа. Ліміт по майну - 130.000,00 грн., франшиза - 0.
Так, позивач, звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди внаслідок ДТП від 28.05.2020 № 01017/9220, яку останній отримав 05.06.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Відтак граничний строк виконання зобов'язання відповідача для здійснення грошової виплати є 05.09.2020.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором обов'язкового страхування, відповідач вимоги викладені в заяві позивача не задовольнив. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 7.930,48 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 701,18 грн., 3 % річних в сумі 167,31 грн. та інфляційних втрат в сумі 690,74 грн.
За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.
Позовна вимога про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 7.930,48 грн. підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке: по-перше, наявність вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлено компетентним судом; по-друге, факт того, що цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована, станом на момент настання ДТП, відповідачем, що підтверджується Договором обов'язкового страхування; по-третє: розмір відновлювального ремонту підтверджується ремонтною калькуляцією, страховим актом від 25.05.2020 № 11032/16/920 та розрахунку страхового відшкодування; по-четверте, факт виплати позивачем страхувальникові страхового відшкодування підтверджується розрахунковим документом, і по-п'яте, відповідачем не надано суду жодного доказу, підтверджуючого факт відшкодування позивачеві здійсненої останнім виплати страхового відшкодування.
Розглядаючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 701,18 грн. суд зазначає наступне.
Приписами п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України.
Як встановлено вище заява про відшкодування шкоди внаслідок ДТП від 28.05.2020 № 01017/9220 отримана 05.06.2020, першим днем прострочення виконання грошового зобов'язання є 06.09.2020, а кінець нарахування - 06.03.2021 (182 дні).
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 474,13 грн., за розрахунком позивача, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.
Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Статтею 979 ЦК встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням.
Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Відповідно до статті 509 ЦК зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК.
Згідно зі статтею 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 ЦК.
Такий правовий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01.06.2016 № 3-295гс16 за заявою приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2016 у справі № 910/22034/15 за позовом приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" до приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" про стягнення суми.
Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 167,31 грн. та інфляційних втрат в сумі 690,74 грн. підлягають задоволенню повністю.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "Ю.БІ.АЙ-КООП" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАСТІОННА, будинок 5/13, ідентифікаційний код: 31113488) на користь приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (03062, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 65, ідентифікаційний код: 30115243) страхове відшкодування в сумі 7.930 (сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 48 коп., пеню в сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 13 коп., 3 % річних в сумі 167 (сто шістдесят сім) грн. 31 коп., інфляційні втрати в сумі 690 (шістсот дев'яносто) грн. 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.270 (дві тисячі двісті сімдесят) 00 коп.
3. В задоволенні решти вимог - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя С.В. Балац