ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.06.2021Справа № 910/20301/20
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко - Легких Г. П.,
за участю секретаря - Степов'юк С. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» (93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5; ідентифікаційний код: 33270581)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласфано Україна» (03115, м. Київ, вул. Котельникова Михайла, буд. 51/1; ідентифікаційний код: 35850662)
Про стягнення заборгованості у розмірі 1180796131, 01 грн
За участі представників сторін:
Від позивача: Васьківський Л. М, адвокат, довіреність №85 від 04.01.2021.
Від відповідача: не прибув.
Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласфано Україна» (далі - відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 1180796 731, 01 грн.
15.01.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п'яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
01.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою (без підпису представника).
04.02.2021 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/20301/20; розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження; зобов'язав позивача у строк до 26.02.2021 подати до суду уточнену позовну заяву підписану представником; підготовче засідання у справі призначив на 02.03.2021; встановив відповідачу строк для подання відзиву впродовж 15 днів з дня вручення ухвали та 10 днів на подання заперечень на відповідь на відзив з моменту її отримання; запропонував позивачу у строк 15 днів з моменту отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив.
22.02.2021 до Господарського суду міста Києва на виконання ухвали суду від 04.02.2021 позивач подав уточнену позовну заяву.
В судове засідання 02.03.2021 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув. Суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 13.04.2021.
08.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача щодо зміни місцезнаходження відповідача по справі.
08.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення відповідача.
12.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 13.04.2021 сторони або їх уповноважені представники не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином. Суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні позивача про відкладення розгляду справи, оскільки, суд надає можливість учасникам судового процесу приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та відкласти підготовче засідання на 27.04.2021, про що повідомлено сторін по справі.
В судове засідання 27.04.2021 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 27.05.2021.
В судове засідання 27.05.2021 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином. Суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 29.06.2021.
25.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення позивача.
В судове засідання 29.06.2021 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув, конверт з ухвалою про виклик на 29.06.2021 направлявся судом на адресу відповідача: 03115, м. Київ, вул. Котельникова Михайла, буд. 51/1 (№0105480001342), втім повернувся до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання, відповідач заяви про зміни адреси місцезнаходження до суду не подавав, про розгляд справи повідомлений належним чином про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про повернення поштового відправлення (№ 0105477358270), за таких обставин суд не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутності відповідача. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
02.02.2015 між Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» (надалі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО Україна» (надалі - відповідач, сторона-2) укладено Договір №02/02-(Ф1) про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір), згідно пункту 1.1. якого сторона-1 надає стороні-2 у користування поворотну фінансову допомогу на безоплатній основі (без сплати процентів за користування грошовими коштами), а сторона-2 зобов'язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Серед іншого сторони домовились про наступне:
Пункт 2.1. Договору - поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 998 681 850, 95 грн без податку а додану вартість.
Пункт 2.2. Договору - поворотна фінансова допомога надається стороні-2 на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується).
Пункт 2.3. Договору - поворотна фінансова допомога надається стороною-1 повністю у строк до 06.02.2015 року в розмірі, визначеному даним Договором. Перерахування коштів здійснюється стороною-1 в безготівковому порядку на поточний рахунок сторони-2.
Пункт 2.4. Договору - днем надання поворотної фінансової допомоги вважається день зарахування суми такої допомоги на поточний рахунок сторони-2.
Пункт 2.5. Договору - сторона-2 зобов'язана повернути поворотну фінансову допомогу в розмірі визначеному п. 2.1. договору, у строк до 31.12.2017 (включно).
Пункт 2.7. Договору - сторона-2 зобов'язується повернути суму поворотної фінансової допомоги (або неповернену її частину, в разі дострокового погашення частини поворотної фінансової допомоги) в останній день строку, встановленого п. 2.5. договору.
Пункт 2.8. Договору - сума поворотної фінансової допомоги підлягає поверненню шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-1.
Пункт 2.9. Договору - днем повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) вважається день зарахування суми поворотної фінансової допомоги (її частини) на поточний рахунок сторони-1.
Пункт 3.2. Договору - при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) сторона-2 сплачує штраф у розмірі 0,05 % від неповерненої суми поворотної фінансової допомоги.
Пункт 3.3. Договору - при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) сторона-2, додатково до штрафу, передбаченого п. 3.2. Договору, сплачує проценти за користування коштами в розмірі 0,01 % річних від неповерненої суми за весь період прострочення.
Пункт 3.4. Договору - у випадку, передбаченому п. 3.3. цього Договору, сторона-2 зобов'язана повернути суму поворотної фінансової допомоги (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення.
Пункт 5.1. Договору - цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання стороною-2 своїх зобов'язань за цим Договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання та перерахував на користь відповідача суму фінансової допомоги, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями:
- № 90980 від 02.02.2015 на суму 851 000 000, 00 грн;
- № 90988 від 03.02.2015 на суму 21583174, 90 грн;
- № 1990991 від 05.02.2015 на суму 21 583 174, 90 грн;
- № 1990992 ід 05.02.2015 на суму 1 685 610, 80 грн;
- № 1990995 від 05.02.2015 на суму 3 288 616, 69 грн;
- № 1990996 від 05.02.2015 на суму 28 500, 00 грн;
- № 1990997 від 05.02.2015 на суму 606 543, 00 грн.
Натомість, як зазначає позивач, що сума фінансової допомоги у розмірі 998 681850, 95 грн у строк до 31.12.2017 або в будь-який інший строк відповідачем повернута не була.
У зв'язку з викладеним позивач просить, стягнути з відповідача 1 180 796 731, 01 грн з яких: 998 681850, 95 грн - основного боргу; 449 340, 92 грн - штрафу; 294 130, 75 грн - 0.01% річних; 181 320 808, 38 грн - інфляційних нарахувань.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
2. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 180 796 731, 01 грн заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині повернення поворотної фінансової допомоги.
3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
(1) Між сторонами було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 998 681 850, 95 грн;
(2) Позивач надав відповідачеві поворотну фінансову допомогу в обумовленому розмірі у строк до 06.02.2015 (п. 2.3. Договору);
(3) Відповідач всупереч п. 2.5. Договору поворотну фінансову допомогу в наданому розмірі у строк до 31.12.2017 не повернув;
(4) Відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму поворотної фінансової допомоги (998 681 850, 95 грн) збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення (181 320 808, 38), а також штраф згідно п. 3.2. Договору (449 340, 92 грн) та проценти за користування коштами згідно п. 3.3. Договору (294 130, 75 грн).
Відповідач в наданих до суду поясненнях не заперечує факт отримання грошових коштів в якості поворотної фінансової допомоги.
4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.02.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей з ЄДР станом на 04.02.2021, а саме: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25-а, корп. Н, оф. 8 (поштовий конверт (відправлення №0105477355818) повернувся із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання").
Згідно із ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту пункту 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 у справі № 910/20301/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 08.02.2020.
Крім того, з 13.04.2021 вся кореспонденція Господарського суду міста Києва, що адресована відповідача направляється за зміненою адресою відповідача згідно відомостей з ЄДР: 03115, м. Київ, вул. Котельникова Михайла, буд. 51/1.
За весь час відправлення судом кореспонденції відповідачу, останнім було отримано лише ухвалу суду від 28.04.2021 про виклик в судове засідання по суті справи на 27.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105477358370 з відміткою про отримання вказаної ухвали через представника 11.05.2021.
Відтак, відповідач про розгляд справи №910/20301/20 Господарським судом міста Києва обізнаний.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відзив від відповідача або заява про продовження строку для його поновлення до суду не надходила, а відтак відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
5. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги в повному обсязі за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 02.02.2015.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи підтверджений факт надання позивачем поворотної фінансової допомоги згідно Договору (у визначений ним строк та розмір);
- за умови встановлення факту надання поворотної фінансової допомоги позивачем відповідачу- чи мало місце повернення отриманої поворотної фінансової допомоги відповідачем позивачу у визначений Договором строк;
- чи підтверджено обов'язок відповідача з повернення суми наданої поворотної фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції, штрафу та процентів за користування коштами ;
- чи відповідає заявлена сума до стягнення підтвердженій сумі заборгованості та чи вірно визначений позивачем період прострочення при здійсненні обрахунків інфляції, штрафу та процентів за користування коштами..
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Визначення поняття "поворотна фінансова допомога" містить Податковий кодекс України, відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 якого поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі аналізу вказаних статтею суд дійшов висновку, що укладений 02.02.2015 між сторонами Договір №02/02-(Ф1) про надання поворотної фінансової допомоги за своїм характером є договором позики, який встановлює обов'язок для позичальника повернути таку ж кількість грошових коштів (суму позики), яку він отримав від позикодавця, однак не передбачає для позичальника сплати процентів, у вигляді плати за користування цими грошовими коштами.
У зв'язку з вище викладеним, правовідносини, що виникли між сторонам регулюються параграфом 1 глави 71 ЦК України.
У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач виконав взяте на себе договірне зобов'язання з надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 998 681 850, 95 грн до 06.02.2015 (п. 2.3. Договору), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень:
- № 90980 від 02.02.2015 на суму 851 000 000, 00 грн;
- № 90988 від 03.02.2015 на суму 21 583 174, 90 грн;
- № 1990991 від 05.02.2015 на суму 21 583 174, 90 грн;
- № 1990992 ід 05.02.2015 на суму 1 685 610, 80 грн;
- № 1990995 від 05.02.2015 на суму 3 288 616, 69 грн;
- № 1990996 від 05.02.2015 на суму 28 500, 00 грн;
- № 1990997 від 05.02.2015 на суму 606 543, 00 грн.
А також виписками по рахунку позивача за 02.02.2015, 03.02.2015 та 05.02.2015.
За таких обставин на виконання вимог п. 2.5. Договору відповідач зобов'язаний був повернути суму наданої поворотної фінансової допомоги до 31.12.2017 (включно).
Обставина звернення позивача до відповідача з претензією про сплату боргу від 10.05.2018 №35ФО-1031 не знайшла свого підтвердження під час дослідження доказів судом, оскільки матеріали справи не містять опису вкладення з якого можна було б встановити кореспонденція якого змісту надсилалась відповідачу за накладною №9340800686227 та надана копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказаного не доводить.
Втім, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення наданої поворотної фінансової допомоги у розмірі 998 681 850, 95 грн в строк до 31.12.2017 (п. 2.5. Договору) матеріали справи не містять та відповідач таких до суду не надав, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу, як такі, що доведені належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Як викладено судом вище, при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) сторона-2 сплачує штраф у розмірі 0,05 % від неповерненої суми поворотної фінансової допомоги (п. 3.2. Договору).
Так, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу, що за розрахунками позивача становить 499 340, 92 грн.
Оскільки, позивач прострочив повернення наданої позивачем поворотної фінансової допомоги, суд, здійснивши перевірку проведеного позивачем обрахунку штрафу у розмірі 0, 05 % встановив, що здійснений позивачем розрахунок є арифметично вірним, а отже позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню.
В тому числі, умовами Договору передбачено, що при простроченні повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) сторона-2, додатково до штрафу, передбаченого п. 3.2. Договору, сплачує проценти за користування коштами в розмірі 0,01 % річних від неповерненої суми за весь період прострочення (п. 3.3. Договору).
Позивач на підставі п. 3.3. Договору просить стягнути з відповідача проценти за користування коштами, що за розрахунками позивача дорівнюють 294 130, 75 грн за період прострочення з 01.01.2018 по 10.12.2020.
Пунктом 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність про порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Суд здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку встановив, що він є арифметично помилковим, у зв'язку з чим. суд провівши власний розрахунок за допомогою ІПС "Ліга:Закон" встановив, що дійсна сума процентів за користування коштами у розмірі 0, 01 % від суми заборгованості за визначений позивчаем період становить, 293 874, 41 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі, що визначена судом.
Позивач, в тому числі, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, що становлять 181 320 808, 38 грн.
Статтею 1050 ЦК України, передбачено якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
В свою чергу ст. 625 ЦК України, закріплено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма кореспондується з умовами п. 3.4. Договору, у відповідності до якого - у випадку, передбаченому п. 3.3. цього Договору, сторона-2 зобов'язана повернути суму поворотної фінансової допомоги (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини позики), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення.
Суд перевіривши здійснений позивчаем розрахунок інфляційних втрат, встановив, що дійсна сума таких становить 188 351 608, 74 грн. Однак, з огляду на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, у зв'язку з частковим задоволенням позову суд покладає судовий збір за подання позову на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
На підставі вище викладеного суд, керуючись 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласфано України» про стягнення заборгованості у розмірі 1 180 796 131, 01 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласфано Україна» (03115, м. Київ, вул. Котельникова Михайла, буд. 51/1; ідентифікаційний код: 35850662) на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ» (93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5; ідентифікаційний код: 33270581) 998 681 850 (дев'ятсот дев'яносто вісім мільйонів шістсот вісімдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят) грн 95 коп. - основного боргу, 499 340 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч триста сорок) грн 92 коп. - штрафу, 293 874 (двісті дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн 41 коп. - 0,01 % річних, 181 320 808 (сто вісімдесят один мільйон триста двадцять тисяч вісімсот вісім) грн 38 коп. - інфляційних втрат та 735 668 (сімсот тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 25 коп. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 256, 34 грн 0, 01 % річних - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.07.2021
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких