номер провадження справи 18/64/21
про залишення позову без розгляду
16.07.2021 справа № 908/1307/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1307/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Фудальянс” (49000, м.Дніпро, Шосе Запорізьке, буд. 28Л)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3)
про стягнення 90232,44 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Фудальянс” заявлено вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” 90232,44 грн. заборгованості, що є залишком передплати за олію соняшникову згідно рахунку-фактури №СФ-0000052 від 10.04.2020. До судових витрат позивачем віднесено 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позовні вимогу обґрунтовуються ст.ст. 525, 526, 610, 612, 625, 626, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 222, 231, 265 Господарського кодексу України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 справу № 908/1307/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1307/21, присвоєно справі номер провадження 18/64/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1307/21 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 10.06.2021, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
Від позивача 07.06.2021 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати витрат на правову допомогу, а саме: копії платіжного доручення № 449 від 18.05.2021 на суму 8000,00 грн.
Відповідачем 10.06.2021 надано суду заперечення проти вирішення спору у господарському суді, в яких відповідач просить суд залишити позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У своїх запереченнях відповідач зазначив, що спір між сторонами щодо повернення грошових коштів, сплачених позивачем на підставі рахунку-фактури №СФ-0000052 від 10.04.2020 вже розглядався Господарським судом Запорізької області в межах справи №908/2467/20. Рішенням від 01.03.2021 у справі № 908/2467/20 встановлено, що взаємовідносини сторін щодо оплати рахунку-фактури №СФ-0000052 від 10.04.2020 відбувались в межах договору поставки № 1609-2ол від 16.09.2019, що, за твердження відповідача, не потребує доведення в силу ч. 4 ст.75 ГПК України. Відповідач звернув увагу, що за умовами п. 8.2 договору № 1609-2ол від 16.09.2019 будь-який спір, що виникає з цього договору або у зв'язку з ним, зокрема щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України.
Розглянувши заяву відповідача про залишення позовної вимоги без розгляду, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Як вбачається із даної норми, вказане право відповідача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів відповідача чи волі сторін у справі.
Водночас, положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.
Позовні вимоги заявлені на підставі рахунку-фактури №СФ-0000052 від 10.04.2020. Позивач зазначив, що 90232,44 грн. заявленої до стягнення з відповідача заборгованості є залишком передплати за олію соняшникову згідно вказаного рахунку-фактури.
Проте, як встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2021 у справі № 908/2467/20, взаємовідносини сторін щодо оплати рахунку-фактури №СФ-0000052 від 10.04.2020 відбувались в межах договору поставки № 1609-2ол від 16.09.2019. Предметом розгляду у цій справі стало стягнення з відповідача 93643,38 грн. заборгованості за договором поставки від 16.09.19 № 1609-2ол, з якої: 88267,74 грн. основний борг (попередня оплата), 4413,38 грн. штраф та 962,26 грн. 3 % річних. Відмовляючи у позові суд дійшов висновку про передчасність заявлених позовних вимог.
Вказаним рішенням встановлено наступне:
- відповідно до п. 1.1 цього договору Постачальник (відповідач у справі) зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець (позивач у справі) приймати та оплачувати Товар на умовах та в порядку, визначеному цим Договором;
- пунктом 2.4 договору передбачено, що на підставі погоджених Сторонами Заявок, Постачальник формує для Покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки Товару;
- відповідачем виставлено позивачу рахунок від 10.04.2020 № СФ-0000052 на оплату товару (олія соняшникова раф. дез.) на загальну суму 115 980,00 грн.;
- ТОВ “КОМПАНІЯ ФУДАЛЬЯНС” на підставі виставленого ТОВ “АЛТРЕЙД ЛТД” рахунку-фактури № СФ-0000052 від 10.04.2020 здійснено попередню оплату товару за договором поставки від 16.09.2019 № 1609-2ол на загальну суму 115980,00 грн. та у подальшому відповідачем поставлено позивачу товару на загальну суму 27712,26 грн.;
- судом встановлено, що 18.08.2020 відповідачем отримано претензію позивача за вих. від 25.06.20 № 12 з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 115980,00 грн., проте залишено її без розгляду;
- під час розгляду справи по суті спору судом встановлено, що сторонами у цій справі письмова заявка на поставку товару на загальну суму 115980,00 грн. в порядку визначеному пунктами 4.1.-4.2 договору від 16.09.19 № 1609-2ол не укладалась, а зміст договору від 16.09.19 № 1609-2ол не дає змоги визначити строк (термін) в який Постачальник (ТОВ “АЛТРЕЙД ЛТД”) має виконати свій обов'язок щодо передачі (поставки) товару покупцю (ТОВ “КОМПАНІЯ ФУДАЛЬЯНС”);
- суд дійшов висновку, що сторонам не погоджено строк (термін) у який відповідач повинен виконати зобов'язання щодо передачі (поставки) позивачу попередньо оплаченого товару за рахунком-фактурою № СФ-0000052 від 10.04.20 на суму 115980,00 грн., а тому строк виконання зобов'язання, щодо передачі відповідачем позивачу товару у спірних правовідносинах, що склались між сторонами у цій справі має визначатись відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України. ТОВ “КОМПАНІЯ ФУДАЛЬЯНС” до відповідача з вимогою поставити попередньо оплачений товар, який обумовлений у рахунку-фактурі №СФ-0000052 від 10.04.2020 на загальну суму 115980,00 грн. не зверталось;
- суд дійшов висновку, що оскільки укладений сторонами договір є чинним, доказів його розірвання чи визнання його недійсним матеріали справи не містять, з вимогою про поставку товару (повністю чи частково) позивач до відповідача не звертався, позовні вимоги про стягнення з відповідача 88267,74 грн. попередньої оплати є передчасними, а правовідносини, які склались між сторонами, є такими, що тривають у часі.
Таким чином, враховуючи наведені у рішенні від 01.03.2021 у справі № 908/2467/20 обставини, у суду не має підстав вважати, що правовідносини сторін виникли на підставі рахунку-фактури №СФ-0000052 від 10.04.2020 поза межами договору поставки № 1609-2ол від 16.09.2019.
Пунктом 8.2 цього договору сторони перебачили, що будь-який спір, що виникає з цього договору або у зв'язку з ним, зокрема щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України.
Постійно діючий третейський суд при Торгово-промисловій палаті України (далі - Постійно діючий третейський суд) утворено рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 22 вересня 2004 року № 52 (1) на підставі Закону України «Про третейські суди» і зареєстровано Міністерством юстиції України 8 листопада 2004 року.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
За приписами статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Частинами першою, четвертою, шостою, дев'ятою статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди; третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами; посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору; третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Згідно з нормами статей 3, 5, 7, 12 Закону України "Про третейські суди" передача спору на розгляд третейського суду є визначеним законом правом відповідних юридичних та/або фізичних осіб, яке реалізується шляхом укладення угоди між цими сторонами про передачу спору на вирішення третейським судом, а угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Третейська угода щодо передачі спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору.
При вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 226 ГПК України, господарському суду слід встановити наявність сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.
Судом встановлено факт включення сторонами до договору поставки № 1609-2ол від 16.09.2019 третейського застереження, зокрема пунктом 8.2 договору сторони погодили, що буд-який спір за цим договором підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України.
Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.04.2019 р. у справі №910/4272/18.
Відповідно до частин першої та третьої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спір у даній справі підпадає під наявне у договорі до договору поставки № 1609-2ол від 16.09.2019 третейського застереження про розгляд справи у Постійно діючому третейському суді при Торгово-промисловій палаті України.
Згідно із ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на викладене, судовий збір в розмірі 2270,00 грн. на підставі відповідної ухвали Господарського суду Запорізької області про повернення суми судового збору підлягає поверненню позивачу - за наявності відповідної заяви.
Керуючись ст. 185, п. 7 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Фудальянс” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Алтрейд ЛТД” 90232,44 грн. заборгованості залишити без розгляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 174, 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Левкут