вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" червня 2021 р. Справа№ 925/1171/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Верховця А.А.
секретар судового засідання: Кочурова Т.О.
за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 16.06.2021,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ПАТ «Родовід Банк»)
на постанову господарського суду Черкаської області від 16.07.2020
за клопотанням ліквідатора банкрута про введення процедури погашення боргів боржника
у справі № 925/1171/17 (суддя Боровик С.С.)
за заявою ОСОБА_1
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про визнання банкрутом,
Постановою господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17 за клопотанням арбітражного керуючого Іванюка О.М. введено процедуру погашення боргів боржника; зобов'язано арбітражного керуючого Іванюка О.М. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Не погоджуючись з винесеною постановою суду, ПАТ "Родовід Банк" подало апеляційну скаргу на постанову господарського суду Черкаської області від 16.07.2020, в якій просить скасувати оскаржувану постанову повністю та прийняти нове рішення, яким ввести у справі процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_2 .
Мотивування апеляційної скарги зводяться до того, що:
- суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства згідно якої, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника;
- суд не отримав згоди фізичної особи ОСОБА_2 на проведення процедури відновлення платоспроможності фізичної особи, що не допускається проведенням процедури банкрутства;
- через прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови та пропуск, в порушення ст.ст. 45, 47, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства етапу виявлення, розгляду та визнання вимог кредиторів, що не пов'язані з підприємницькою діяльністю ОСОБА_2 , склалася ситуація за якої ПАТ «Родовід Банк» з конкурсними голосуючим вимогами на суму понад три мільйони чотириста тисяч доларів США, штучно позбавляється права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів фізичної особи ОСОБА_2 ;
- суд з метою дотримання прав кредиторів, що не мають вимоги пов'язані із веденням підприємницької діяльності ОСОБА_2 мав би ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, однак в порушення ст.ст.45, 47 122, 123 Кодексу, судом прийнято постанову, якою позбавило ПАТ «Родовід Банк» можливості мати право вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника;
- ПАТ «Родовід Банк» має право на участь у прийнятті рішень зборами та комітетів кредиторів фізичної особи ОСОБА_2 , зокрема, з питань, переходу до наступної судової процедури у справі про банкрутство.
У відзиві на апеляційну скаргу керуючий реалізацією майна боржника арбітражний керуючий Іванюк О.М. просить відмовити ПАТ «Родовід Банк» у задоволенні апеляційної скарги, а постанову господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 05.10.2020.
30.11.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Родовід Банк» на постанову господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 закрито, а справу №925/1171/17 повернуто до Господарського суду Черкаської області.
Вказана ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження мотивована відсутністю у заявника апеляційної скарги права на оскарження постанови Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17, оскільки ПАТ "Родовід Банк" в період з 31.10.2017 по 24.11.2020 із грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталось та час подання апеляційної скарги не включене до реєстру вимог кредиторів, а відтак не набуло статусу кредитора у цій справі; при цьому ПАТ "Родовід Банк" не доведено, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про його права та обов'язки.
Не погодившись з прийнятою ухвалою ПАТ «Родовід Банк» звернулося з касаційною скаргою, в якій просило ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 скасувати, а справу № 925/1171/17 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021, касаційну скаргу Банку задоволено, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі №925/1171/17 - скасовано, справу № 925/1171/17 направлено на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
У постанові Верховний суд зауважив, що апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на не звернення ПАТ "Родовід Банк" в період з 31.10.2017 по 24.11.2020 із грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку, не надав оцінки доводам заявника апеляційної скарги щодо наявності статусу забезпеченого кредитора боржника та не перевірив наявність такого статусу, а тому дійшов передчасних висновків про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 «Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України» вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції і є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи, повинні бути максимально конкретними й стосуватися виключно вчинення господарським судом певних процесуальних дій та/або встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі і не були з'ясовані у прийнятті рішення або постанови господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Верховним судом зауважено, що при новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід належним чином дослідити, чи вирішено оскаржуваним судовим рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу на таке рішення, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи і в залежності від встановленого та вимог закону ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
21.04.2021 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відповідно до супровідного листа Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2021 № 22.2-17/265 надійшли матеріали справи № 925/1171/17.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2021 апеляційну скаргу «Родовід Банк» на постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17, передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Грека Б.М., Верховця А.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 розгляд апеляційної скарги Банку на постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17 призначено на 02.06.2021.
02.06.2021 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 16.06.2021.
02.06.2021 представник ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 925/1171/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/1171/17. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ПАТ «Родовід Банк» в березні 2021 року подав заяву про визнання кредиторських вимог по справі № 925/1171/17 про неплатоспроможність ФОП Глущенка Е.П. Враховуючи, що суд призначив розгляд заяви тільки на 08.07.2021, то статус ПАТ «Родовід Банк» як кредитора у справі не встановлений, а тому є підстави для зупинення апеляційного провадження у даній справі.
15.06.2021 ПАТ «Родовід Банк» подало заперечення на клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 925/1171/17.
Дослідивши доводи клопотання, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження у справі № 925/1171/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/1171/17 відкритої за заявою ПАТ «Родовід Банк» про визнання кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність, з наступних підстав.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлено, що господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За загальним правилом, вважається пов'язаною з даною справою така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Так, у висновку Верховного суду викладеному в постанові від 05.06.2020 у справі № 916/1950/16 зазначено, що забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження, а відтак, набувають і процесуальне право на подання відповідних заяв у справі.
Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено обов'язкового визначення статусу кредиторів (крім конкурсних) шляхом прийняття відповідного рішення суду та відсутність такого рішення не позбавляє особу права на апеляційне оскарження.
Враховуючи вищезазначене, ПАТ «Родовід Банк» вже набув учасника провадження у справі про банкрутство, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/1171/17 відкритої за заявою ПАТ «Родовід Банк» про визнання кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність.
Представники апелянта в судовому засіданні 16.06.2021 підтримали апеляційну скаргу та просили апеляційний суд скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 по справі № 925/1171/17 та прийняти нове рішення, яким ввести у справі процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_2 .
Ліквідатор в судовому засіданні 16.06.2021 заперечив на апеляційну скаргу та просить апеляційний суд залишити в силі постанову від 16.07.2020.
Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ними реалізовано.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Фактично суть апеляційної скарги зводиться до того, що на думку апелянта, він штучно позбавляється права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів фізичної особи ОСОБА_2 .
Отже, наразі, перед колегією суддів постало питання перевірки законності і обґрунтованості постанови суду першої інстанції щодо введення процедури погашення боргів боржника.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ «Родовід Банк», виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, а судом апеляційної інстанції перевірено наступні обставини справи.
30.12.2006 АТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 , як фізичною особою, укладено кредитний договір № 15.3/СЖ-245.06.2, згідно умов якого банк відкрив відновлювальну кредитну лінію, терміном по 30.12.2009.
17.03.2008 ОСОБА_2 та АТ «Родовід Банк» укладено кредитний договір № 77.2/С3-070.08.2.
Для забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами, ОСОБА_2 передав в іпотеку банку майно.
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань ОСОБА_2 , АТ «Родовід Банк» звернувся до суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Заочним рішенням Подільського районного суду від 04.03.2019 у справі № 2-294/10 з ОСОБА_2 стягнуто на користь АТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 6 090 786,78 доларів США.
Вищий спеціалізований суд України постановою від 10.10.2012 скасував рішення судів про стягнення процентів та пені та відправив в цій частині позов на новий розгляд, в решті рішення залишено без змін (борг по тілу кредиту становить 5 637 375 доларів США).
01.10.2013 заочним рішенням Подільського районного суду від 01.10.2013 у справі № 2607/14264/12 з ОСОБА_2 стягнуто процентів та пені в розмірі 453 411,78 доларів США.
За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, наразі, вказані вище обставини не потребують доказування в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України.
На підставі рішень судів АТ «Родовід Банк» частково погасив свої вимоги за рахунок заставленого ОСОБА_2 майна.
В поданій заяві АТ «Родовід Банк» зазначає, що має непогашені вимоги до ОСОБА_2 у сумі 4 657 081,39 доларів США (конкурсним кредитором на 3 477 015,94 доларів США - вимоги 4 черги задоволення, що надають право голосу на зборах та комітеті кредиторів, 14 994,06 доларів США - вимоги 6 черги задоволення; забезпеченим кредитором за вимогами на суму 1 165 071,39 доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 порушено провадження у справі № 925/1171/17 про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П., визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка О. М. Постанову винесено на підставі статті 90 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 у зв'язку з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства задоволено клопотання арбітражного керуючого Іванюка О. М. та введено процедуру погашення боргів боржника; зобов'язано арбітражного керуючого Іванюка О. М. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
ПАТ "Родовід Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 та постановити ухвалу, якою ввести у справі №925/1171/17 процедуру реструктуризації боргів Глущенка Е.П.
При вирішенні поданого на розгляд клопотання арбітражного керуючого Іванюка О. М. про введення процедури погашення боргів боржника суд першої інстанції правомірно застосував положення Кодексу України з процедур банкрутства.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (Книга четверта «Відновлення платоспроможності фізичної особи», Розділ I «Загальні положення»).
Відповідно до ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду. Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
Однак нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено процедури ліквідації фізичної особи-підприємця, проте передбачено процедуру погашення боргів боржника; не передбачено призначення ліквідатора банкрута, проте передбачено призначення керуючого реалізацією майна (стаття 130 Кодексу).
З огляду на наявність у цій справі про банкрутство постанови про визнання боржника банкрутом, подальше провадження у справі має здійснюватися за правилами Кодексу у процедурі погашення боргів боржника керуючим реалізацією майна, повноваження якого має виконувати чинний ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Іванюк О.М.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про задоволення клопотання арбітражного керуючого Іванюка О.М.; введення процедуру погашення боргів боржника; зобов'язання арбітражного керуючого Іванюка О.М. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає повернення до попередньої процедури (стадії), а вразі задоволення скарги апелянта, застосується процедуру реструктуризації боргів та буде здійснено повернення на попередню стадію процедури банкрутство, що не відповідає вимогам «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарський суд Черкаської області 31.10.2017 визнав ОСОБА_2 банкрутом, встановив обставини його неплатоспроможності та відсутність достатніх активів для відновлення його платоспроможності.
Натомість вимоги апеляційної скарги направлені застосування процедури реструктуризації боргів, що призведе до порушення прав кредиторів які звернулися до суду після відкриття ліквідаційної процедури із заявами про визнання їх кредиторами.
Оскільки наведені апелянтом в апеляційній скарзі аргументи не знайшли свого відображення в матеріалах справи та Законодавстві, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, а відтак, оскаржуване рішення має залишитися без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись статтями 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/1171/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 14.07.2021 року після виходу з відпустки судді Верховця А.А.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
А.А. Верховець