15 липня 2021 року м. Чернівці
Справа № 715/738/14-ц
Провадження №22-ц/822/727/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І.М.
суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.,
секретар - Собчук І.Ю.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон»,
боржник - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест»,
заінтересована особа - Глибоцький районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2020 року, головуючий у І-й інстанції - Маковійчук Ю.В.,
ТОВ «Інвестмент Юніон» у березні 2020 року звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Посилалося на те, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 травня 2014 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0032/82/45437 від 21 березня 2008 року в сумі 210 859 доларів США 37 центів, що еквівалентно 1 884 661,05 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 7321080900:01:002:0186, яка розташована в с. Волока Глибоцького району Чернівецької області, та належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом їх продажу на прилюдних торгах з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на ці види майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
На виконання вказаного рішення суду пред'явлено виконавчий лист до Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби та відкрито виконавче провадження № 57303151.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» на правонаступника - ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому провадженні, що відкрито на підставі виконавчого листа №715/73814-ц, що виданий Глибоцьким районним судом Чернівецької області.
28 лютого 2020 року між ТОВ «ФК «Гефест» та ТОВ «Інвестмент Юніон» укладено Договір № 28022020.
Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Фк «Гефест» зобов'язується передати ТОВ «Інвестмент Юніон» право вимоги до боржника за кредитним договором № 014/0032/82/45437 від 21 березня 2008 року, в той же час покупець зобов'язується прийняти зазначене вище право та сплатити продавцю кошти, передбачені договором.
Просило замінити стягувача - ТОВ «ФК «Гефест» у справі № 715/738/14-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, правонаступником (новим кредиторам), яким є ТОВ «Інвестмент Юніон».
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2020 року заяву ТОВ «Інвестмент Юніон» задоволено.
Замінено стягувача - ТОВ «ФК «Гефест» у справі № 715/738/14-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, правонаступником (новим кредиторам), яким є ТОВ «Інвестмент Юніон».
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник боржника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, прийнятою без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні оригінали або належним чином засвідчені платіжні документи про здійснення розрахунків за укладеними між сторонами договору, що ставить під сумнів виконання самого правочину сторонами, та матеріальний перехід прав вимоги.
Заявником надано фотокопії документів, які належним чином не засвідчені.
Для вирішення судом першої інстанції питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна була наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи за матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що договори, додатки до договорів про відступлення прав вимоги, реєстри іпотечних договорів до договорів відступлення прав за договорами іпотеки містять інформацію про передачу прав вимоги до ОСОБА_1 , що виникли на підставі договору іпотеки, а тому заява ТзОВ «Інвестмент Юніон» є обґрунтованою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 05 травня 2014 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області ухвалено рішення у справі № 715/738/14 про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором №014/0032/82/45437 від 21 березня 2008 року в сумі 210 859,37 доларів США. У рахунок погашення заборгованості за вказаним Кредитним договором звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 7321080900:01:002:0186, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в с. Волока Глибоцького району Чернівецької області та належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом їх продажу на прилюдних торгах.
На виконання вказаного рішення суду до Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби пред'явлено виконавчий лист та відкрито виконавче провадження № 57303151.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» на правонаступника - ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому провадженні, що відкрито на підставі виконавчого листа №715/73814-ц, що виданий Глибоцьким районним судом Чернівецької області.
З наданих заявником фотокопій документів вбачається, що 28 лютого 2020 року між ТОВ «ФК «Гефест» та ТОВ «Інвестмент Юніон» укладено Договір № 28022020.
Відповідно до умов вказаного договору ТзОВ «ФК «Гефест» зобов'язується передати ТзОВ «Інвестмент Юніон» право вимоги до боржника за кредитним договором № 014/0032/82/45437 від 21 березня 2008 року, в той же час покупець зобов'язується прийняти зазначене вище право та сплатити продавцю кошти, передбачені договором.
Відповідно до реєстру прав вимоги, що відчужуються продавцем покупцю за договором № 28022020 купівлі-продажу прав вимоги від 28 лютого 2020 року, продавець відчужив покупцю права вимоги за наступними договорами: кредитний договір № 014/0032/82/45437 від 21 березня 2008 року, боржник - ОСОБА_1 ; договір поруки № 014/0032/82/45437/П від 21 березня 2008 року, поручитель - ОСОБА_2 ; договір іпотеки № 011/0032/24339 від 21 березня 2008 року, іпотекодавець - ОСОБА_1 .
Відповідно до акту прийому - передачі прав вимоги від 28 лютого 2020 року ТзОВ «ФК «Гефест» передало, а ТзОВ «Інвестмент Юніон» прийняло права грошової вимоги за кредитним договором до боржника та договорам забезпечення (договори іпотеки та поруки) до поручителя.
Згідно з договором відступлення прав за договором іпотеки від 28 лютого 2020 року ТОВ «ФК «Гефест» передало, а ТзОВ «Інвестмент Юніон» прийняло права за договором іпотеки № 011/0032/24339 від 21 березня 2008 року, посвідчений нотаріусом Чернівецького МНО Кінащук Н.М., зареєстрований в реєстрі № 2019, з усіма змінами та доповненнями до нього, який укладено з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 014/0032/82/45437 від 21 березня 2008 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України (далі ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Порушення принципу обов'язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 та від 03 лютого 2021 року у справі № 452/2191/19.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц вказано, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Відповідно до частин першої, п'ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Згідно з пунктом 3.1. договору купівлі-продажу прав вимоги від 28 лютого 2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «Гефест» та ТОВ «Інвестмент Юніон», право вимоги до Боржника переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі Права вимоги, що є невід'ємною частиною цього Договору, який підписується відповідно до вимог пунктів 3.2.-3.3. цього Договору.
Суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази та встановивши обставини у справі, правильно виходив з того, що оскільки ТзОВ «ФК «Гефест» передало, а ТзОВ «Інвестмент Юніон» прийняло право вимоги за кредитним договором від 21 березня 2008 року, та договором забезпечення, при цьому перехід права вимоги до товариства відбувся із дотриманням вимог законодавства і договори про відступлення прав недійсними не визнавалися та не скасовані, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну позивача у справі його правонаступником.
З огляду на викладене, помилковим є посилання в апеляційній скарзі на те, що немає належних та допустимих доказів на підтвердження заміни кредитора. Відсутність доказів повної оплати за Договорами про відступлення прав вимоги на час або після їх укладення не є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки не входить до переліку умов договору, за яких відбувається відступлення прав новому кредитору.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду першої інстанції не спростовують і не є підставою для скасування судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Встановивши, що заявником надано суду докази на підтвердження переходу зобов'язань до ТзОВ «Інвестмент Юніон», суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 16 липня 2021 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: Н.К. Височанська
А.І. Владичан