Справа № 408/159/17
Провадження № 22-з/810/35/21
15 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Стахової Н. В.,
суддів: Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди від 15 листопада 2018 року задоволено.
Укладену між ОСОБА_1 , з одного боку, та ОСОБА_2 , з другого боку, мирову угоду від 15 листопада 2018 року затверджено на наступних умовах:
1. ОСОБА_2 зобов'язується повернути ОСОБА_1 частину боргу за договором позики від 27 грудня 2013 року у сумі 28000 грн у строк до 31 грудня 2018 року, іншу частину боргу у сумі 28000 грн в строк до - 31 грудня 2019 року.
2. Після виконання умов цієї умови вказані вище строки зобов'язання по договору позики від 27 грудня 2013 року вважаються припиненими.
Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 24 квітня 2018 року визнано нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - закрито.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 160 грн.
01 липня 2021 року до Луганського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій посилаючись на невиконання відповідачем умов мирової угоди, останній просив внести виправлення в ухвалу, та/або роз'яснити ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року, шляхом внесення до ухвали відомостей про адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та відповідача, строк пред'явлення рішення до виконання.
Крім того ОСОБА_1 просив оформити ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року із застосуванням оригінального підпису судді (суддів), які постановили цю ухвалу.
У випадку відмови у задоволенні цієї заяви просив суд роз'яснити, яким чином повинен відбуватись подальший захист його права на отримання боргу з відповідача, як це було пе5редбачено мировою угодою, з огляду на неможливість примусового виконання ухвали Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає вказану заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Вимоги щодо змісту ухвали суду викладені у ст. 260 ЦПК України.
Так, у відповідності до частини першої вказаної статті, ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
а) дати і місця її постановлення;
б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
в) імен (найменувань) учасників справи;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
а) висновків суду;
б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Згідно з ч. 2 ст. 208 ЦПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за можливе зазначити в резолютивній частині ухвали суду адресу місця проживання чи перебування учасників справи, їх дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Щодо вимоги заявника про зазначення в ухвалі суду строку пред'явлення її до примусового виконання, то це не є опискою в розумінні ст. 269 ЦПК України, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання у строк, передбачений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі вищевикладеного заява ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року задовольнити частково.
Пункт перший другого абзацу резолютивної частини ухвали Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики викласти в наступній редакції:
1.ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зобов'язується повернути ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) частину боргу за договором позики від 27 грудня 2013 року у сумі 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. у строк до 31 грудня 2018 року, іншу частину боргу у сумі 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. в строк до - 31 грудня 2019 року.
П'ятий абзац резолютивної частини ухвали Луганського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року викласти в наступній редакції:
Стягнути зі ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 160 (сто шістдесят) грн.
В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: