Справа № 348/733/21
Провадження № 33/4808/390/21
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Грещук Р. П.
Суддя-доповідач Шкрібляк
16 липня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., з участю захисника ОСОБА_1 -адвоката Капака В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову судді Надвірнянського районного суду від 20 травня 2021 року, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, працюючий по тимчасових заробітках, розлучений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, громадянин України,
визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
З постанови судді вбачається, що 31.03.2021 року близько 02 год. 48 хв. в м.Надвірна по вул.Федьковича, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Пройти у встановленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, по місцю зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest» чи в медичному закладі, ОСОБА_1 - відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України ( далі ПДР).
У своїй АС ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді щодо нього є незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Суддя не дослідив доказів, не надав вірної правової оцінки відповідним обставинам справи.
Просить постанову судді Надвірнянського районного суду від 20 травня 2021 року скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В суді апеляційної інстанції захисник Капак В.М. пояснив, що його підзахисний перебуває за межами України, знає про місце і час розгляду справи, однак не може прибути в судове засідання, його законні інтереси представлятиме він ( ОСОБА_2 ).
Крім того, додав, що вину його підзахисного ОСОБА_1 вчиненні вказаного адміністративного правопорушення заперечує, мотивуючи тим, Порядок проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці щодо його підзахисного проводився з порушеннями приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (відсутність свідків).
Додав, що відеозапис , який наданий працівниками поліції просить визнати недопустимим доказом, позаяк він не містить посилання на технічний засіб яким такий запис здійснювався.
08.07.2021 року до апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 , з якої вбачається, що він просить справу розглядати в його відсутності, подану АС підтримує в повному обсязі.
В засідання апеляційного суду захисник Капак В.М. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, клопотання від нього до суду про відкладення розгляду справи не надходило.
Заслухавши пояснення захисника Капака В.М., який просить скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи переглянувши відеозаписи з нагрудних знаків поліцейських, суд вважає, що АС слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
При розгляді даної справи, вказаних вимог закону суддя першої інстанції в повній мірі дотримався.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) для кримінального провадження поширюється Європейським судом з прав людини й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративного правопорушення (справа «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до ст. 6 Конвенції.
Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на зазначене, апеляційний суд здійснює оцінку доказів у цій справі з точки їх належності та допустимості у відповідності до практики Європейського суду з прав людини та норм кримінально-процесуального законодавства України.
Відповідно до вимог п. 2. 5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При складенні протоколу, водію ОСОБА_1 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що зафіксовано на бодікамеру працівників поліції.
Оцінюючи доводи, викладені в АС, апеляційний суд бере до уваги обставини справи та наявні докази, із урахуванням їх дослідження, вважає, що твердження ОСОБА_1 про його невинуватість, є неспроможними, позаяк вони не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені суддею місцевого суду та наведені в судовому рішені.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №460680 від 31.03.2021 року (а.с.1); відеозаписом події, що долучений до матеріалів справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти у встановленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, по місцю зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest» та в медичному закладі (а.с.5); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від його проходження (а.с.6).
Доводи апелянта та його захисника щодо відсутності двох свідків на місці огляду на стан алкогольного сп'яніння, є безпідставними, з огляду на вимоги ч.2 ст. 266 КУпАП, відповідно до яких під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказаних вимог Закону, працівниками поліції, було дотримано у повному обсязі, оскільки було застосовані технічні засоби відеозапису та матеріали відеозапису були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Що ж до твердження захисника Капака В.М. про те, що відеозапис, який долучений працівниками поліції, слід визнати неналежним та недопустимим доказом, апеляційний суд не погоджується, і вважає, що відеозапис , який долучений працівниками поліції є допустимим доказом, позаяк цей доказ не отриманий із порушенням прав та інтересів ні особи, яка притягається до адмінвідповідальності, ні будь-яких інших осіб - відомості про це відсутні.
Підстав для визнання відеозапису недопустимим доказом немає, позаяк він отриманий поліцейським відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», і з нього вбачаються фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, викладеного в протоколі щодо нього та долученим до матеріалів справи.
Подане захисником адвокатом Капаком В.М. клопотання про допит свідка ОСОБА_3 та витребування у Надвірнянському РВП ГУНП в Івано-Франківській області диск з відеозаписом з бодікамери поліцейського з 02 год 48 хв. по 03 год 40 хв. апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки в матеріалах вказаної справи міститься достатньо доказів, які підтверджують факт відмови ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, по місцю зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest».
За наслідками апеляційного розгляду не встановлено істотних процесуальних порушень, як з боку працівників поліції під час складання адміністративного матеріалу, так і судом першої інстанції під час судового розгляду, які були б підставою для скасування постанови суду та звільнення особи від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Надвірнянського районного суду від 20 травня 2021 року щодо нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк