Справа № 727/4008/21
Провадження № 2-а/727/48/21
02 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді: Танасійчук Н.М.
за участю секретаря: Желик І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 1 батальйону, 1 роти Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції у Чернівецькій області сержанта Цуркана Олександра Івановича та Управління патрульної поліції у Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАН №4109408 від 23.04.2021 року про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Поліцейського 1 батальйону, 1 роти Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції у Чернівецькій області сержанта Цуркана Олександра Івановича та Управління патрульної поліції у Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАН №4109408 від 23.04.2021 року про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4109408 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
У постанові вказується про те, що він, 23.04.2021 року о 12 год. 52 хв. в с. Атаки, Дорога 03, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg” державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20км/год. Водій рухався зі швидкістю 97 км. Вимірювання здійснювалось на лазерний прилад вимірювання швидкості ТruCam 797, чим порушив п. 12.4 ПДР - поручення швидкісного режиму в населених пунктах, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується та вважає притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, оскільки він правопорушення не вчиняв та доказів на підтвердження факту порушення у працівників поліції немає.
Так, відповідач не роз'яснював йому права та обов'язки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не оголосив особу, що притягується до адміністративної відповідальності, не дослідив докази, якими підтверджувався б факт скоєння правопорушення водієм, не оголосив постанову після закінчення розгляду справи. Працівник поліції передчасно дійшов висновку про наявність у його діях ознак адміністративного правопорушення та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до карти розташування пристроїв вимірювача швидкості ТruCam, які опубліковані на офіційному сайті Патрульної поліції України, з урахуванням останніх змін, в Чернівецькій області використання лазерного вимірювача швидкості ТruCam дозволено на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці 303-363 км. Разом з тим, на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці на ділянці 303-363 км. Зі сторони м. Хотин, звідки він рухався, дорожні знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень правил дорожнього руху» відсутній, що в свою чергу не дозволяє використання лазерного вимірювача швидкості ТruCam.
Просив скасувати постанову серії ЕАН №4109408 від 23.04.2021, яка винесена поліцейським 1 батальйону, 1 роти Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції у Чернівецькій області сержантом Цурканом Олександром Івановичем, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідачем та представником відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області відзив на позовну заяву подано не було.
Ухвалою суду від 11.05.2021 року справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутність, адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити. Також згідно поданих додаткових письмових пояснень позивач зазначає, що всупереч ч.3 ст. 283 КУпАП постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис нібито наявного в нього адміністративного правопорушення. У постанові про адміністративне правопорушення зазначається номер запису, однак з якого саме технічного запису він здійснено та який саме запис є доказом, матеріали справи не містять, а тому відеозапис не є допустимим доказом.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому положеннями ст.268 КАС України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому положеннями ст.268 КАС України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч.3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 23.04.2021 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається із змісту постанови серії №4109408 від 23.04.2021 року, 23.04.2021 року о 12 год. 52 хв. в с. Атаки, Дорога 03, водій керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg” державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20км/год. Водій рухався зі швидкістю 97 км. Вимірювання здійснювалось на лазерний прилад вимірювання швидкості ТruCam 797, чим порушив п. 12.4 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.(а.с.1).
Постановою серії №4109408 від 23.04.2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с.1).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Статтею 258 КУпАП, а також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення без складання відповідного протоколу відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів (а.с.1).
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.
Докази надають суду учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Проте, всупереч наведеним вище положенням Законодавства, суб'єктом владних повноважень не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності свого рішення, зокрема будь-яких належних доказів порушення ОСОБА_1 швидкісного режиму в населених пунктах, суду надано не було.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, які обмеження швидкості руху транспортних засобів діяли на ділянці автодороги Н-03 Житомир-Чернівці, ділянці 303-365 км., де працівники поліції здійснювали контроль за додержанням безпеки дорожнього руху, що унеможливлює встановити фак. Перевищення швидкості руху транспортного засобу.
Таким чином, у даному випадку єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що позивач порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху, відповідачем всупереч ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України надано не було.
При цьому, суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.08.2019 року у справі № 712/12830/16-а.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Таким чином, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАН №4109408 від 23.04.2021, яка винесена поліцейським 1 батальйону, 1 роти Управління патрульної поліції у Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції у Чернівецькій області сержантом Цурканом Олександром Івановичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: