Справа № 643/1321/21
Провадження № 2/643/2656/21
09.07.2021
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Олійника О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Свешнікової О.О.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Барішевського А.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області - Ярмоленко Олександр Валентинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований у реєстрі за № 79885, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» грошових коштів в розмірі 78130,71 грн. та стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору.
В обґрунтування позову посилався на те, що в січні 2021 року йому стало відомо, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № 79885 виданого 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. із якого вбачається, що Горай Олег Станіславович , приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу, на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, звертає стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором 22033000142040 від 16 серпня 2019 року, укладеним з АТ «Банк Кредит Дніпро», заборгованість за Кредитним договором 22033000142040 від 16.08.2019 року. Строк платежу по Кредитним договором 22033000142040 від 16 серпня 2019 року настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 19 листопада 2019 року по 01 квітня 2020 року. Сума заборгованості складає 77230,71 (Сімдесят сім тисяч двісті тридцять гривень 71 коп.) в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 407,24 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 15500,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 30,56 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 61292,88 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,03 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 ЗУ «Про Нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 900,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувана. Загальна сума, що підлягає стягненню - 78130,71 грн. Дата набрання виконавчим написом законної сили - 23 жовтня 2020 року. Строк пред'явлення виконавчого напису до виконання - 3 роки. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 79885.
23 грудня 2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександром Валентиновичем було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 63986434 з примусового виконання виконавчого напису № 79885 від 23.10.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованості в розмірі 78130,71 грн. та виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 7813,07грн.
Згідно до постанови від 20.01.2021 р. у виконавчому провадженні № 63986434 приватним виконавцем Ярмоленко О.В. звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які останній отримує в якості заробітної плати у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради.
Про вчинення приватним нотаріусом Горай О.С. виконавчого напису від 23.10.2020 р. за № 79885 та про існування виконавчого провадження по виконанню цього виконавчого напису Сідаченко В.І. стало відомо саме від роботодавця - КНП «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради.
Виконавчий напис № 79885 від 23 жовтня 2020 р. було вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. з рядом порушень, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Так, станом на 23.10.2020 р. (дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса № 79885 від 23.10.2020р.) чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріально завірених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Між кредитором - Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 не укладалось жодного нотаріально посвідченого договору. Кредитний договір № 22033000142040 від 16 серпня 2019 року, укладений ОСОБА_1 з AT «Банк Кредит Дніпро», на який є посилання у спірному виконавчому написі та копія якого міститься в матеріалах виконавчого провадження № 63986434, також не є нотаріально посвідченим. Отже, спірний виконавчий напис винесено за відсутності нотаріально посвідченого договору.
Відповідач не має в наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 78130,71 гривень перед AT «Банк Кредит Дніпро». Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Лише наявність кредитного договору № 22033000142040 від 16 серпня 2019 року, укладеного ОСОБА_1 з AT «Банк Кредит Дніпро», на який є посилання у спірному виконавчому написі та копія якого міститься в матеріалах виконавчого провадження № 63986434, жодним чином не підтверджує безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед AT «Банк Кредит Дніпро» в розмірі 78130,71 грн. та прострочення позивачем виконання зобов'язання.
Таким чином спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності відповідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника, з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, та статей 88, 89 Закону України "Про нотаріат". З урахуванням викладено, позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28.01.2021 року провадження у справі відкрито та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкові від 21.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічно викладені у позовній заяві.
Представник відповідача - Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області - Ярмоленко Олександр Валентинович в судове засідання також не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, пояснення по суті позовних вимог не надали.
За згодою позивача та його представника суд ухвалив здійснювати заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що 16.08.2019 року між ОСОБА_1 та АТ "Банк Кредит Дніпро" укладено кредитний договір № 22033000142040, що підтверджується копією договору.
Представник АТ «Банк Кредит Дніпро» звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. з заявою про вчинення виконавчого напису по кредитному договору № 22033000142040 від 16 серпня 2019 року.
Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 23.10.2020 року вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 79885 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором № 22033000142040 від 16 серпня 2019 року у розмірі 77230,71 грн.
Надалі, представник АТ « Банк Кредит Дніпро » звернуся до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. з заявою про примусове виконання виконавчого напису від 23.10.2020 року, вчиненого Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 23.10.2020 року, який зареєстровано в реєстрі за № 79885 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором № 22033000142040 від 16 серпня 2019 року у розмірі 77230,71 грн.
Так, з копії постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 23.12.2020 року встановлено, що було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 79885, виданого 23.10.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості у розмірі 78130,71 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 20.01.2021 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , який отримує заробітну плату у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка № 11», у розмірі 20% до повного погашення боргу за виконавчим провадженням з урахуванням суми основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, що становить 86943,78 грн.
Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, що регулюються нормами Закону України «Про нотаріат».
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Так, згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених між позивачем та банком у простій письмовій формі.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та у постанові від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.
Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч.ч.1, 2, 7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору (ч.3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження»).
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд зазначає, що виконавчий напис № 79885 від 23.10.2020 року вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованості за кредитним договором № 22033000142040 від 16.08.2019 року у розмірі 77230,71 грн., на примірнику кредитного договору, який нотаріально не посвідчено, що є порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Крім того, виконавчий напис № 79885 від 23.10.2020 року вчинено приватним нотаріусом за відсутності документу, що підтверджує направлення банком ОСОБА_1 письмової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, а тому при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком є безспірною.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис № 79885 від 23.10.2020 року вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованості за кредитним договором № 22033000142040 від 16.08.2019 року у розмірі 77230,71 грн., з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а тому суд визнає у даній справі виконавчим напис таким, що не підлягає виконанню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог..
Керуючись ст. ст.4,10 - 13,76 - 81,263 - 265,268,273,280, 315-319 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області - Ярмоленко Олександр Валентинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований у реєстрі за № 79885, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» грошових коштів в розмірі 78130,71 гривень.
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у сумі 908 гривень.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код юридичної особи 14352406
Третя особа -приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу - Горай Олег Станіславович
Третя особа -приватний виконавець виконавчого округу Харківської області - Ярмоленко Олександр Валентинович, 61001, м. Харків, пров. Поштовий, буд. 5.
Повний текст судового рішення складено 16 липня 2021 року.
Суддя Олійник О.О.