Справа № 643/19439/19
Провадження № 2-ві/643/12/21
16.07.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Власенка М. В.,
за участю секретаря судового засідання - Насирової М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панасенка Павла Петровича про відвід судді Московського районного суду м. Харкова Майстренка О. М. у цивільній справі № 643/19439/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою,
У провадженні судді Московського районного суду м. Харкова Майстренка О. М. перебуває цивільна справа № 643/19439/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою.
29 квітня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панасенка П. П. відвід судді Майстренка О. М.
Заява обгрунтована тим, що суддею прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву, яка подана з порушенням строків для подання такої заяви, та відсутністю доказів про поважність причин пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви і відсутністю відповідного клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку. Такі обставини викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, що є підставою для його відводу.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 липня 2021 року у справі № 643/19439/19 визнано необґрунтованою заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панасенка П. П. про відвід судді Московського районного суду м. Харкова Майстренка О. М., провадження у справі зупинене, цивільну справу передано до канцелярії суду для визначення складу суду для вирішення цього питання у відповідності до ст. 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2021 року для розгляду заяви про відвід судді визначено склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Власенко М. В., присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 643/19439/19, номер провадження - 2-ві/643/12/21.
За правилами ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, доводи заяви про відвід, встановив таке.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Заявляючи про відвід, заявник не навів очевидних фактів, з яких би вбачалося, що суддя Майстренко О. М. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду цієї справи, поза тим поведінка судді не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що він не є безстороннім або що йому бракує неупередженості. Доводи щодо відсутності підстав для прийняття до розгляду зустрічного позову у справі мають суб'єктивний характер, оскільки відповідність зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та строки її подання вимогам процесуального закону перевірялась суддею з урахуванням усіх його вимог.
Відтак, суд доходить висновку, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Майстренка О. М. є необґрунтованими, а заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Крім цього, враховуючи положення ст. 36 ЦПК України, суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в ст. 36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Оскільки не може бути підставою для відводу незгода сторони з процесуальними рішеннями та діями судді (ч. 4 ст. 36 ЦПК України), відтак суд доходить висновку, що у задоволені заяви про відвід судді Майстренка О. М. слід відмовити.
Керуючись ст. 36, 40, 259 - 261 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панасенка Павла Петровича про відвід судді Московського районного суду м. Харкова Майстренка О. М. у цивільній справі № 643/19439/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування квартирою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. В. Власенко