Справа № 642/4263/21
Провадження № 2/642/1719/21
14 липня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування арешту в межах виконавчого провадження, -
У липні 2021 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування арешту в межах виконавчого провадження.
Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на майно позивача було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчих проваджень № 59544435, № 59548378 та № 59187732 з примусового виконання судового наказу № 642/6797/18, виданого 27.02.2019 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Жилкомсервіс» боргу у розмірі 1514,76 грн. та судового збору у розмірі 176,20 грн.
Листом міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02.06.2021 за вих. № 65593-20 повідомлено, що для зняття арештів необхідно сплатити борг по виконавчому провадженню № 59187732 на користь КП «Жилкомсервіс» у розмірі 1514,76 грн., судовий збір у розмірі 176,20 грн., виконавчий збір в розмірі 169,09 грн., витрат виконавчого провадження у розмірі 291,20 грн., по виконавчому провадженню № 59544435 необхідно сплатит и судовий збір на користь держави у розмірі 110 152,83 грн., по виконавчому провадженню № 59548378 витрати виконавчого провадження на користь держави у розмірі 191,20 грн.
Таким чином, позивач є стороною виконавчих проваджень, оскільки являється боржником.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
За приписами ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Таким чином, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №607/3894/17.
Аналізуючи наведені норми та роз'яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).
Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.
У цій справі арешт на майно ОСОБА_1 було накладено державним виконавцем в порядку виконання рішення суду в межах виконавчих проваджень № 59544435, № 59548378 та № 59187732, відтак заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за її заявою, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позовна заява ОСОБА_1 до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування арешту в межах виконавчого провадження підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України,тому у відкритті провадження слід відмовити.
При зверненні до суду з позовом згідно з платіжного доручення № 0.0.2186701290.1 від 07.07.2021 було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви.
Керуючись ст. ст.186, 448 ЦПК України, суддя, -
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування арешту в межах виконавчого провадження - відмовити.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999696, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачену суму судового збору у розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) грн. згідно платіжного доручення № 0.0.2186701290.1 від 07 липня 2021 року
Роз'яснити позивачу, що він в праві звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку визначеному Розділом VII ЦПК України.
Ухвала в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає, в іншій частині - ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Вікторов