Справа №639/4176/21
Провадження №1-кс/639/1294/21
16 липня 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Мілов Д. В., за участю: секретаря судового засідання Повалій А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань заяву прокурора Гудзь В. В. про відвід слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О. від розгляду клопотання про накладення арешту на майно Управління освіти адміністрації Шевченківського району ХМР,
В провадженні слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О. знаходяться матеріали (№639/4176/21 провадження №1-кс/639/1279/21) за клопотанням прокурора відділу Харківської обласної прокуратури Гудзь В. В. у кримінальному проваджені № 42018221090000072 від 07.03.2018 про накладення арешту на майно Управління освіти адміністрації Шевченківського району ХМР.
16 липня 2021 прокурором Гудзь В. В. подано заяву про відвід слідчого судді Курило В. О. від розгляду справи за вищевказаним клопотанням.
В обґрунтування заяви прокурор зазначив, що Харківською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018221090000072 від 07.03.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом незаконного заволодіння директором КО «Дошкільне харчування» Харківської міської ради ОСОБА_1 за попередньою змовою з посадовими особами Управління освіти адміністрацій районів Харківської міської ради, ПП «Гермес» та ФОП ОСОБА_2 коштами місцевого бюджету під час закупівлі послуг з організації харчування.
У вказаному кримінальному провадженні 09.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова проведено обшук у приміщеннях Управління освіти адміністрації Шевченківського району ХМР, під час якого виявлено та вилучено документи.10.07.2021 відповідно до вимог ст. 171 КПК України до Жовтневого районного суду міста Харкова направлено клопотання про накладення арешту на вказане майно, яке ухвалою слідчого судді Курило В. О. від 12.07.2021 повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.15.07.2021 до Жовтневого районного суду міста Харкова після усунення недоліків направлено клопотання про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку в Управлінні освіти адміністрації Шевченківського району ХМР.
Згідно автоматичного розподілу судових справ розгляд вказаного клопотання розподілено за слідчим суддею Курило В. О.
Разом із цим у вказаному кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Харківської області Курило О. М. від 04.02.2020 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Тобто слідчим суддею Курило О. М. надано оцінку наявним у кримінальному провадженні доказам про вчинення кримінального правопорушення.
Також встановлено, що суддя Жовтневого районного суду міста Харкова ОСОБА_3 є рідним сином судді Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_4 .
Таким чином, з метою недопущення виникнення у учасників судового провадження сумнівів в об'єктивності та неупередженості слідчої судді, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, з метою недопущення порушень вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України наявні об'єктивні підстави для відводу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Харкова Курило В. О.
Заявник - прокурор Гудзь В. В. та представник Управління освіти адміністрації Шевченківського району ХМР - Животченко А. Б. надіслали до суду заяви, в яких просять розглядати заяву про відвід за їх відсутності.
Особа, якій заявлено відвід, - слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О. у судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розгляд заяви прокурора проводити за його відсутності.
Дослідивши зміст заяви про відвід та додатки до неї, матеріали справи №639/4176/21 (провадження №1-кс/639/1279/21), суд вважає, що заява прокурора Гудзь В. В. про відвід слідчого судді Курило В. О. підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини, що виключають участь слідчого судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у статтях 75, 76 КПК України, та їх перелік є вичерпним.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні:1)якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2)якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4)за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Як вбачається зі змісту поданої заяви про відвід, в ній наведені обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості слідчого судді Курило В. О. під час розгляду клопотання про арешт майна у справі №639/4176/21 (провадження №1-кс/639/1279/21), що унеможливлює його подальшу участь у цій справі.
Таким чином, встановлено підставу для заявлення відводу слідчому судді у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Частиною першою ст. 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки належним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 р. у справі «Білуха проти України, рішення від 28 жовтня 1998 р. у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід або бути відведений.
Враховуючи наведене, з метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості слідчого судді Курило В. О., а також забезпечення справедливого, об'єктивного та неупередженого розгляду даного клопотання повноважним судом, встановленим законом, суд приходить до переконання, що заява прокурора Гудзь В. В. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому судді.
Керуючись вимогами ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, слідчий суддя
Заяву прокурора Гудзь В. В. про відвід слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О. від участі у розгляді справи №639/4176/21 (провадження №1-кс/639/1279/21) - задовольнити.
Матеріали справи №639/4176/21 (провадження №1-кс/639/1279/21) за клопотанням про накладення арешту на майно Управління освіти адміністрації Шевченківського району ХМР, поданого в рамках кримінального провадження № 42018221090000072 від 07.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,передати для автоматизованого розподілу в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Д. В. Мілов