Справа №613/498/21 Провадження № 1-кс/613/288/21
16 липня 2021 року м. Богодухів
Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області Харченко С.М., за участю секретаря судового засідання Мізяк М.О., представника заявника - адвоката Остропілець Р.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-
До Богодухівського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, в якому він просить: скасувати повністю арешт на автомобіль «ВАЗ21213» р.н. НОМЕР_1 червоного кольору, який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
Клопотання мотивує тим, що 11 квітня 2021 року о 21 год. 30 хв. на а/д Харків-Золочів Золочівського району Харківської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ21213 р.н. НОМЕР_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження від яких помер в лікарні. Після огляду місця ДТП вказаний автомобіль було вилучено слідчим та до суду направлено клопотанням про накладення арешту на автомобіль. Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 27.04.2021 року клопотання задоволено та накладено арешт на автомобіль «ВАЗ21213» р.н. НОМЕР_1 . Як зазначає заявник на сьогоднішній день слідчим разом з експертом автомобіль було оглянуто, проведено всі необхідні експертизи та слідчий експеримент, в зв'язку з чим заявник вважає, що необхідність тримання автомобіля на штрафному майданчику вже відпала.
ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні вважали можливим розгляд клопотання слідчим суддею Богодухівського районного суду, оскільки цим судом накладався арешт на автомобіль.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву, відповідно до змісту якої в провадженні слідчих СВ №1 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області не перебуває кримінальне провадження №12021221010000161 від 12.04.2021 за ч.2 ст.286 КК України. Відповідно до постанови першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури змінено підслідність у даному кримінальному провадженні та визначено за СУ ГУНП в Харківській області, у зв'язку з чим, прокурори Богодухівської окружної прокуратури не здійснюють процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні. Зазначив, що вважає, що клопотання власника арештованого майна у даному кримінальному провадженні не підлягає розгляду слідчим суддею Богодухівського районного суду Харківської області.
Слідчий суддя, заслухавши заявника, представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, надані докази, приходить до наступного.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.
По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя, - це підсудність.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.132 КПК України,клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Як вбачається з листа прокурора Золочівського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, який надійшов до суду 13.07.2021 року, в провадженні слідчих СВ №1 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області не перебуває кримінальне провадження №12021221010000161 від 12.04.2021 за ч.2 ст.286 КК України. Відповідно до постанови першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури змінено підслідність у даному кримінальному провадженні та визначено за СУ ГУНП в Харківській області, у зв'язку з чим, прокурори Богодухівської окружної прокуратури не здійснюють процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні. Прокурор вважає, що клопотання власника арештованого майна у даному кримінальному провадженні не підлягає розгляду слідчим суддею Богодухівського районного суду Харківської області.
Враховуючи, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №12021221010000161 здійснюється СУ ГУНП в Харківській області, вказані обставини, з урахуванням вимог КПК України унеможливлюють розгляд по суті слідчим суддею Богодухівського районного суду Харківської області клопотання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає поверненню ОСОБА_1 , що не позбавляє його права на повторне звернення до слідчого судді, в юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 132, 174, 309, 372 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - повернути заявнику.
Повернення клопотання не позбавляє особу права на повторне звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею її копії.
Слідчий суддя