16 липня 2021 року Справа № 414/1591/21 Провадження № 2-о/414/225/2021
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Антрацитівському району та містах Антрацит і Первомайськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
ОСОБА_1 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області із заявою про встановлення факту смерті своєї матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алчевськ Луганської області, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим зареєструвати її смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану не вбачається можливим. Встановлення даного факту необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть.
Заявник у судове засідання не з'явилася, у наданій заяві просила суд розглянути справу за її відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не надав.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 та п. 8 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення; суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з п. 1 гл. 5 розд. III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті, крім іншого, можуть бути: 1) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (лікарське свідоцтво про смерть); 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України № 1847/5 від 05.11.2014 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» було тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області (Антрацитівського, Краснодонського, Лутугинського, Перевальського, Слов'яносербського, Свердловського, Станично-Луганського районів, міст Алчевськ, Антрацит, Брянка, Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Луганськ, Первомайськ, Ровеньки, Свердловськ, Стаханов). Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
Відповідно до п.п. 13, 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають відповідні органи, а є лише підставою для їх одержання.
Судом встановлено, що згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (з 17.11.2015 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ) (а.с. 9, 10).
Заявник ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Алчевськ Луганської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (з 15.07.2021 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 ), є рідною донькою ОСОБА_2 (а.с. 3, 4, 6, 7, 8).
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово, на строк, що закінчується через один рік з дня набрання чинності Законом України "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей", запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (окремі райони Донецької та Луганської областей).
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» № 252-VIII від 17.03.2015 до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року.
Таким чином, м. Алчевськ Луганської області розташоване на тимчасово окупованій території України.
Заявником були надані суду лікарське свідоцтво про смерть та довідка про причину смерті № 457 від 15.12.2020, видані «Державною установою «Алчевська центральна міська багатопрофільна лікарня» так званої «Луганської Народної Республіки», а також свідоцтво про смерть, видане 15.12.2020 «Державною установою «Відділ запису актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції Міністерства юстиції» так званої «Луганської Народної Республіки», відповідно до яких ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алчевськ Луганської області, причина смерті: гострий тромбоз мезентеріальних судин; інтоксикація (а.с. 11, 12, 13).
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (рішення від 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (рішення від 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (рішення від 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеке від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території, життя триває і це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до наведеного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, які проживають на цій території, всіх їхніх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (рішення у справі «Кіпр проти Туреччини» від 10.05.2001, §§92, 96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (§142) наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)».
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки суд бере до уваги, що можливості збору доказів смерті особи на цій території є обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.
Неможливість отримати необхідні документи в м. Алчевськ Луганської області для реєстрації факту смерті заявником виникла внаслідок розташування цього населеного пункту на тимчасово окупованій території України.
Факт, який просить встановити заявник, має для неї юридичне значення, оскільки необхідний для отримання свідоцтва про смерть.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 повністю та встановити факт смерті її матері на тимчасово окупованій території України.
Також згідно з п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання цього рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 430 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Антрацитівському району та містах Антрацит і Первомайськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити повністю.
Встановити факт того, що громадянка України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та взята на облік як внутрішньопереміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алчевськ Луганської області України, причина смерті: гострий тромбоз мезентеріальних судин; інтоксикація.
Допустити негайне виконання цього рішення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів із дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 ).
Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Антрацитівському району та містах Антрацит і Первомайськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 42926923, місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, вул. Слобожанська, 5).
Суддя І.Г. Безкровний