Провадження 6/311/90/2021
Справа № 311/719/20
16.07.2021
16 липня 2021 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Задорожка Д.А.
секретаря судового засідання Осінцевої Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання,
До суду звернулось акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
У заяві зазначено, що 27 липня 2009 року Василівський районний суд Запорізької області видав виконавчий документ №2-1041/2009 за позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості на користь АТ КБ «ПриватБанк».
Строк пред'явлення виконавчого документу було пропущено у зв'язку з тим, що при підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий лист було втрачено. Пошуки не призвели до позитивного результату.
15 червня 2020 року Василівським районним судом видано дублікат виконавчого листа. 16 вересня 2020 року Василівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.2 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що заявником пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
На підставі викладеного, заявник просить суд визнати поважними причини пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання та поновити строк пред'явлення виконавчого документу №2-1041/2009 від 27 липня 2009 року.
В призначене судове засідання сторони не з'явилися, проте від представника заявника надійшла заява з проханням розглядати справу за їх відсутності.
Вивчивши матеріали подання, повно та всебічно дослідивши надані докази на його обґрунтування, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту З мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Homsby v. Greece) указаний суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 р. п. 36), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998 p., п.37).
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право на справедливий суд, однак дане право було б ізольованим, якщо допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали чинності. Тлумачення ч. 1 ст. 6 вказаної Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Згідно з ч.1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Відповідно до ч.6 ст. 12 даного Закону, стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що 27 липня 2009 року Василівським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист №2-1041/2009 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в загальному розмірі 96 528 грн. 36 коп. на підставі рішення суду від 15.06.2009.
Строк пред'явлення виконавчого документу було пропущено заявником у зв'язку з втратою. 16 березня 2020 року Василівським районним судом Запорізької області винесено ухвалу про було видачу дублікату виконавчого листа та 15 червня 2020 року видано дублікат виконавчого листа.
16 вересня 2020 року Василівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.2 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з пропуском встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити та поновити строк пред'явлення даного виконавчого листа до виконання, як пропущений з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 258-261, 433 ЦПК України, суд
Заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, задовольнити.
Поновити строк пред'явлення виконавчого документу, виданого 27 липня 2009 року Василівським районним судом Запорізької області у справі №2-1041/09 за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №DN81AR17410205 від 21 грудня 2007 року в сумі 95 493,18 грн., витрат з оплати державного мита в сумі 1 005,18 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а всього 96 528,36 грн..
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Д.А. Задорожко