Справа № 310/4829/21
2/310/1967/21
Іменем України
09 липня 2021 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді - Черткової Н.І.,
за участю секретаря судового засідання - Димової Л.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Бердянську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на цілий об'єкт нерухомості шляхом виділу частки, припинення права спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на цілий об'єкт нерухомості шляхом виділу частки та припиненням права спільної часткової власності,визначення порядку користування земельною ділянкою, мотивуючи свої вимоги наступним.
Згідно з свідоцтвом про право особистої приватної власності на житловий будинок, виданим 17.08.1992 р. виконкомом Нововасилівської сільської ради йому належить 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1 .
Ціле домоволодіння складається з жилого будинку «А», веранди «а1» та «а2», прибудови «а3», ганок до «а3», ганок до «а» з належними до будинку господарськими будівлями та спорудами , а саме: гараж - сарай - літера «Г», підвал під «Г», гараж- сарай - літера «Б», підвал під «Б», сарай - літера «Е», сарай «В», навіс «Л», котельна «К», літня- кухня - баня - літера «З», вбиральня - літера «Д», вбиральня - літера «Ж», ворота №3, ворота №1, хвіртка №4, хвіртка № 5, паркан №2, паркан № 2, паркан №6, паркан №7, замощення №1. .
Співвласником іншої частини домоволодіння є відповідач по справі ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу від 24.09.2004 р.
В користуванні позивача знаходяться в житловому будинку А - кімната 2-5, кухня 2-6, туалет - 2-7, ванна 2-8, коридор 2-4, кімната 2-9, кімната 2-10, разом по А загальною площею 82 кв.м., в верандах літера «а1», «а2» -котельна - коридор 2-3, 2-2, веранда 2-1, господарські будівлі та споруди- гараж - сарай - літера «Г», підвал під «Г», сарай - літера «Е», вбиральня - літера «Д», ворота №3, хвіртка №4, паркан №2 , паркан № 7.
В користуванні відповідача знаходяться :в житловому будинку А - кімната 1-9, кухня 1-8, туалет - 1-7, ванна 1-6,коридор 1-3, кімната 1-5, кімната 1-4, разом по А загальною площею 82 кв.м., в верандах літера «а», «а3» - коридори 1-2, 1-10, веранда 1-1, господарські будівлі та споруди- сарай - літера «В» , сарай - літера «Б», літня кухня - баня - літера «З», котельня - літера «К»,вбиральня - літера «Ж», ворота №1,хвіртка №5, паркан №6 , паркан № 7.
Позивач просить визнати право власності на цілий об'єкт нерухомості шляхом виділу частки та припиненням права спільної часткової власності, визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 згідно схеми поділу, складеною ФОП ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 11.06.2021 року у справі призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити .
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явилася, надала заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.3,4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній частковий власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна , затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 N 55 .
Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції № 55 передбачено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.
Самочинно збудованих об'єктів на сьогодні території вказаного домоволодіння немає.
Частка, яка підлягає виділу мені є відокремленою, тому її виділ в натурі можливий. При виділенні в натурі частки із спільної часткової власності, право спільної часткової власності припиняється.
Технічна можливість виділа в натурі частки позивача підтверджується висновком ФОП ОСОБА_4 від 10.11.2020.
Порядок користування земельною ділянкою за адресою : АДРЕСА_1 визначено згідно схеми поділу , складеною ФОП ОСОБА_3 ,
загальною площею 0,2677 га. наступним чином: виділено ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0700 га та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1977 га .
Режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Поняття спільної часткової власності викладено у ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності па спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до положень ст.ст.21, 24, 41 Конституції України, ст.ст.319, 358 ЦК України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Згідно із ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Частиною 3 ст.364 ЦК України визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майне припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно. За відсутності згоди співвласників на поділ спільного майна це питання вирішується судом.
З урахуванням того, що після виділу частки з спільного нерухомого майна в порядку ст.364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділені окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших співвласників, мати окремий вхід, тобто складати об'єкт нерухомого майна в розумінні ст.181 ЦК України та п.10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 року №1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав па них».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 року № 6-130цс13.
Аналізуючи положення ст.182 ЦК України та положення п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-1V, право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації. Тобто, необхідною обов'язковою умовою для належного здійснення позивачем права власності на окрему частину житлового будинку, яке закріплено в ст.ст.13, 41 Конституції України, ст. 319 ЦК України, є визнання цього права власності судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України, визнання права є одним із способів судового захисту цивільних прав і інтересів, тому вимоги про визнання права власності на окреме ціле домоволодіння, яке складається з виділеного в натурі майна, є таким, що узгоджується з вимогами законодавства.
Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та протоколів № № 2.4.7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні та обгрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на цілий об'єкт нерухомості шляхом виділу частки, припинення права спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ціле домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з : в житловому будинку А - кімната 2-5, кухня 2-6, туалет - 2-7, ванна 2-8, коридор 2-4, кімната 2-9, кімната 2-10, разом по А, загальною площею 82 кв.м , в верандах літера «а1» , « а2»-котельна - коридор 2-3, 2-2, веранда 2-1, господарські будівлі та споруди- гараж - сарай - літера «Г», підвал під «Г» , сарай - літера «Е», вбиральня - літера «Д», ворота №3, хвіртка №4, паркан №2, паркан № 7 шляхом виділу частки з припиненням права спільної часткової власності на домоволодіння, розташоване за адресою : будинок АДРЕСА_1 .
Визначити порядок користування земельною ділянкою , що склався за адресою: АДРЕСА_1 згідно схеми поділу , складеною ФОП ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри
платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 16 липня 2021 року.
Суддя Н. І. Черткова