Рішення від 15.07.2021 по справі 266/2197/21

Справа № 266/2197/21

Провадження № 2/266/731/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Маріуполь Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Д'яченка Д.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Маріуполя надійшла та зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що приблизно в 2013 року між позивачем та АТ «ДельтаБАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», був укладений кредитний договір. У квітні 2021 року, позивачу стало відомо, що на його заробітну плату приватним виконавцем звернуто стягнення, внаслідок чого, при кожній виплаті заробітної плати, яку він отримує у TOB «ТРО Маріупольське телебачення», утримується 20% в рахунок виконання виконавчого документу. В подальшому було отримано копію виконавчого документу, за яким приватним виконавцем було відкрите виконавче провадження №65006530 - на підставі виконавчого напису №5853 від 09.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., відповідно до якого запропоновано стягнути невиплачені в строк грошові кошти з позивача на користь ТОВ «ФК «АЛАНД», яке є правонаступником АТ «Дельта БАНК», але договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань позивач не має. Ознайомившись з постановою про звернення стягнення на заробітну плату від 01.04.2021 року №65006530, винесену на підставі виконавчого напису № 5853 від 09.03.2021 року, вважає, його таким, який вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та порядком вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296\5. Зазначає, що мають місце декілька підстав для оскарження виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за кредитним договором: по-перше, порушення встановленої норми діючого законодавства процедури вчинення виконавчого напису; по-друге сума заборгованості за кредитним договором на який посилається стягувач не є безпідставною і безспірною; по-третє сплинули строки позивної давності. Посилається на те, що станом на 08.02.2021 року діючими нормативно-правовими актами, якими регулюється процедура та порядок здійснення виконавчих написів, взагалі не передбачено здійснення виконавчих написів на кредитному договорі. З дня виникнення у кредитора права вимоги - 2016 рік (закінчення дії кредитного договору), - на момент вчинення спірного виконавчого напису 09.03.2021 року минуло більш трьох років, що є прямим порушенням вчинення нотаріальної дії. На підставі зазначеного, вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою та просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5853 від 09.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я. В., про стягнення заборгованості з позивача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», у загальній сумі 27188,94 грн. та стягнути судові витрати.

Відповідач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» не скористалися своїм правом на подання відзиву та пояснень на позовну заяву.

Треті особи у справі приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна не скористалися своїм правом на подання відзиву та пояснень на позовну заяву.

Ухвалою судді від 16 квітня 2021 року у справі відкрито провадження для розгляду у спрощеному порядку без повідомлення сторін.

Учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, яким одночасно роз'яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки.

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 16 квітня 2021 року та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу відповідача та третіх осіб, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення отримані сторонами у справі.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача, третіх осіб до суду не надходили.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, дійсно 03.12.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву №001-04084-031213 про надання останньому встановлено кредитний ліміт на суму 40900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідно до паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 виданого Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 29.11.2000 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2021 року, ВП №65006530 адреса боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

01.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження № 65006530 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В.

Відповідно до заяви №001-04084-031213 від 03.12.2013 року укладеної між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , адреса останнього - АДРЕСА_1 .

Відповідно до виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. від 09.03.2021 року місце реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_3 .

09.03.2021 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. вчинила виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Аланд», яке є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а останнє в свою чергу є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», заборгованості за кредитним договором №001-04084-031213 від 03.12.2013 року. Строк платежу за кредитним договором №001-04084-031213 від 03.12.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року. Сума заборгованості складає 26688,94 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 23383,45 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплачений відсоткам за користування кредитом становить 3305,49 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати з стягувача в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 27188,94 грн. Дата набрання виконавчим написом законної сили 09.03.2021 року. Строк пред'явлення до виконання 3 роки. .

01.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. видано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65006530 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Аланд" заборгованість в розмірі 27188,94 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

У відповідності до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач зазначив, що жодних повідомлень про зміну сторони кредитора він не отримував, тому підстави звернення до приватного нотаріуса за виконавчим написом ТОВ «ФК «АЛАНД» відносно нього йому невідомі.

Третя особа у справі приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., якій було направлено копію позовної заяви з додатками, копію ухвали про відкриття провадження за її офіційною адресою здійснення професійної діяльності, судову кореспонденцію отримала, про що свідчить повідомлення з відміткою про отримання листа з копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об'єктивний сумнів, стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо клопотання позивача про передачу справи за підсудністю до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області за місцезнаходженням позивача суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 23 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що міститься в абз. 2 п. 16 постанови від 01.03.2013р. N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»: спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання. Отже, законом визначено альтернативну підсудність і право вибору підсудності позивачем.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", що визначає місце виконання рішення/напису нотаріуса: виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

За положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження": приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Тобто, положеннями ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що місцем виконання виконавчого документу є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцезнаходження його майна.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати (як в даному випадку) та є відмінними категоріями.

Отже в розумінні ч. 12 ст. 28 ЦПК України позов про виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може подаватись за місцезнаходженням боржника або місцезнаходженням його майна, тобто за місцем здійснення виконавчого провадження.

Звернувшись до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач, який проживає в межах територіальної юрисдикції зазначеного суду, використав надане йому законом право вибору підсудності.

З урахуванням цього та роз'яснень, що містяться в абз. 2 п. 37 вищезгаданої постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду, який включає не тільки право ініціювати судове провадження, але й право одержати вирішення справи судом.

Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що цивільна справа підсудна Приморському районному суду м. Маріуполя та не підлягає передачі за підсудністю до іншого суду за місцезнаходженням позивача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору (908 грн. за подачу позовної заяви та 454 грн. за подачу заяви про забезпечення позову).

Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст.1-16, 18, 259, 628, 630, 634, 663 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати, таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5853 від 09.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В., про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», у загальній сумі 27188,94 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (код ЄДРПОУ 42642578, адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати у розмірі 1362,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Д'яченко Д. О.

Попередній документ
98351782
Наступний документ
98351787
Інформація про рішення:
№ рішення: 98351786
№ справи: 266/2197/21
Дата рішення: 15.07.2021
Дата публікації: 19.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Приморський районний суд м. Маріуполя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.07.2021)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 14.04.2021
Предмет позову: про визнання напису таким,що непідлягає виконанню та забезпечення позову