Справа № 185/3077/21
Провадження № 1-кп/185/415/21
02 липня 2021 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12021046370000077 від 07 квітня 2021 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, яка працює на шахті «Західно-Донбаська», має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 12 січня 2021 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК Україні до покарання у вигляді громадських робіт строком 80 годин,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -
ОСОБА_4 вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року була засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт.
03 березня 2021 року у приміщенні Павлоградського міськрайоннного відділу з філії Державної установи «Центр пробацїї» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 була поставлена на облік, та була ознайомлена під розписку з порядком та умовами відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт терміном 80 годин, а також попереджена про те, що у разі ухилення від виконання покарання з вигляді громадських робіт, вона може бути притягнута до кримінально відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.
Засудженій ОСОБА_4 03.03.2021 року було видано направлення на відпрацювання громадських робіт до КП «Затишне місто» м. Павлоград, згідно якого остання повинна була приступити до виконання покарання з 05.03.2021 року.
Наказом директора КП «Затишне місто» № 131 від 09.03.2021 року ОСОБА_4 була прийнята до дільниці благоустрою КП «Затишне місто» та повинна відпрацьовувати громадські роботи загальним терміном 80 годин, по 4 години на день, кожного дня, у вільний від основної работи чи навчання час.
Однак, ОСОБА_4 під час відбуття зазначеного покарання у виді громадських робіт без поважних причин ухилилася від відбування даного покарання 15,18,22,23,24,26,29 березня 2021 року та у період з 02 по 15 квітня 2021 року.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою провину у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, заявила про каяття та дала показання про те, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року вона була засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт.
03 березня 2021 року у приміщенні Павлоградського міськрайоннного відділу з філії Державної установи «Центр пробацїї» у Дніпропетровській області вона. була поставлена на облік, та була ознайомлена під розписку з порядком та умовами відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт терміном 80 годин, а також попереджена про те, що у разі ухилення від виконання покарання з вигляді громадських робіт, вона може бути притягнута до кримінально відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.
03.03.2021 року їй було видано направлення на відпрацювання громадських робіт до КП «Затишне місто» м. Павлоград, згідно якого вона повинна була приступити до виконання покарання з 05.03.2021 року.
Однак, під час відбуття зазначеного покарання у виді громадських робіт вона без поважних причин ухилилася від відбування даного покарання 15,18,22,23,24,26,29 березня 2021 року та у період з 02 по 15 квітня 2021 року.
Додала, що на теперішній час вона у повному обсязі виконала призначене їй вироком суду покарання у виді громадських робіт, повністю відпрацювала решту - 48 годин громадських робіт,які були не відпрацьовані нею на момент порушення кримінального справи.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 звернулась до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки вона повністю визнає свою провину у скоєнні зазначеного кримінального проступку, та вважає зібрані в справі докази її провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати їх, а також допитувати інших осіб, немає ніякої необхідності.
З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими остання погодилась, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи показання обвинуваченої в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що пред'являється ОСОБА_4 , суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченої з приводу пред'явленого обвинувачення мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч. 3 ст. 349 КПК України, винність обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.389 КК України - доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 необхідно правильно кваліфікувати за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення засудженої від відбуття покарання у вигляді громадських робіт.
При призначенні виду і розміру покарання суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше була судима, нею вчинений кримінальний проступок, наразі обвинувачена працює та повністю відбула призначене їй попереднім вироком суду покарання..
У якості пом'якшувальних обставин суд враховує, що обвинувачена повністю визнала свою провину, заявила про щире каяття, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей
З обтяжуючих обставин суд враховує рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про те, чи є можливість призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд виходить з наступного.
На момент вчинення інкримінованого обвинуваченій діяння та розгляду справи судом, ОСОБА_4 має неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Санкцією ч. 1 ст. 389 КК України передбачено покарання у виді арешту або обмеження волі.
У відповідності до ч. 3 ст. 60КК України, вказаний вид покарання у виді арешту не може бути застосований до жінок, які мають дітей віком до семи років.
У відповідності до ч. 3 ст. 61 КК України, вказаний вид покарання у виді обмеження волі не може бути застосовані до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяті років.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" передбачено, що суд не вправі перейти до більш м"якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути застосовані. В таких випадках суд, за наявності для того підстав, повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.
Таким чином, ОСОБА_4 необхідно визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, однак не призначати їй покарання.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, процесуальні витрати та позовні вимоги - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.389 КК України та звільнити від покарання за ч. 2 ст. 389 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком чинності не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_9