Справа № 204/8832/20
Провадження № 2/175/308/21
12 липня 2021 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 11.09.1999 року, виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 59.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем у виконкомі Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного, в результаті чого виникло почуття байдужості до життя та проблем один одного. Між сторонами взагалі відсутні будь-які взаємні сімейні права та обов'язки, мають окремий бюджет, спільне господарство не ведуть та не проживають однією сім'єю. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
До початку слухання справи позивач надала до суду письмову заяву, згідно якої просить справу розглядати за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач надав суду письмову заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Факт перебування сторін у шлюбних правовідносинах підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис про шлюб № 59 від 11 вересня 1999 року, видане виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Згідно позовної заяви вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 180 від 14 червня 2000 року, видане Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Кіровської районної ради міста Дніпропетровська, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 актовий запис № 837 від 27 вересня 2006 року, видане Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Судом встановлено, що шлюбні відносини та ведення спільного господарства між сторонами припинені, у сторін є спільні діти. Мотивом до розірвання шлюбу є втрата інтересу один до одного, різні погляди на життя та відсутнє взаєморозуміння, що призвело до фактичного розірвання шлюбних відносин. Розірвання шлюбу є зваженим та обґрунтованим рішенням.
Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У частині 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Проживання дитини з одним із батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною та обов'язку виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально її забезпечувати.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст. 12, 81, 141, 142, 259, 260, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 вересня 1999 року виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №59 вважати розірваним.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РКНОПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РКНОПП: НОМЕР_5 ) суму судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Бойко