Справа № 487/4771/20
Провадження № 1-кс/487/3721/21
14.07.2021 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42020161020000033 від 29.07.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.366 КК України
06.07.2021 року слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення відомості щодо вчинення якого 29.07.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020161020000033 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 , яке мотивував тим, що враховуючи майновий стан підозрюваного, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, слід призначити останньому заставу у розмірі 145 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 329 150 грн. та у випадку її внесення визначити необхідність виконання ним наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого із підстав вказаних в ньому, посилаючись на те, що матеріали клопотання містять достатньо відомостей для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, а також матеріали, якими слідчим обґрунтовані його доводи, суд дійшов наступного.
З клопотання вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020161020000033 від 29.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснює група прокурорів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, про що внесені відповідно відомості до ЄРДР.
Досудовим розслідуванням установлено, що Наказом Голови Державної прикордонної служби України № 663-ос від 18.07.2018 року полковника ОСОБА_4 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з вказаного періоду він проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса розташування: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до посадової інструкції начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженої наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 400-ас від 29.03.2018 року, ст. ст. 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальнику прикордонного загону підпорядковується весь особовий склад прикордонного загону; керівництво підпорядкованими підрозділами начальник прикордонного загону здійснює особисто, через своїх заступників, начальників відділів прикордонної служби та управління прикордонного загону (штаб, відділи, відділення, служби, групи); начальник прикордонного загону користується дисциплінарними правами командира полку; начальник прикордонного загону повинен твердо знати і правильно застосовувати законодавство України, точно виконувати вимоги законів та інших нормативно-правових актів України; начальник прикордонного загону окрім іншого відповідає за стан фінансового господарства та стан всебічного забезпечення прикордонного загону; начальник прикордонного загону окрім іншого зобов'язаний керувати фінансовою діяльністю прикордонного загону, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності до затвердженого кошторису, своєчасно приймати рішення, ставити завдання підлеглим та вимагати їх неухильного виконання, ефективно, за призначенням та дбайливо використовувати військове та інше державне майно, не допускати їх втрат, знищення чи розкрадання; начальник прикордонного загону окрім іншого має право видавати накази й розпорядження з усіх питань службової діяльності підпорядкованих підрозділів.
Крім того, ОСОБА_4 зобов'язаний дотримуватися вимог Кодексу доброчесної поведінки персоналу Державної прикордонної служби України, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, уміло поєднувати повсякденну вимогливість з дотриманням прав і свобод та відомчих стандартів культури.
Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, та проходячи її на вказаній посаді, ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції та законів України, знати та виконувати службові обов'язки, які визначаються статутами Збройних Сил України, відповідними положеннями та інструкціями, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів, крім інших, відносяться органи охорони державного кордону та інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно положень ст. ст. 1, 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» - Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який здійснює забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином під час виконання обов'язків за посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.
Також відповідно до Наказу № 1030-ос від 02.11.2015 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді заступника начальника прикордонного загону - начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 проходив військову службу полковник ОСОБА_7 .
Відповідно до посадової інструкції заступника начальника прикордонного загону - начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженої наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 400-ас від 29.03.2018 року, заступник начальника прикордонного загону - начальник відділу забезпечення відповідає за ведення військового господарства прикордонного загону у підпорядкованих відділеннях та виконує свої обов'язки відповідно до обов'язків заступника командира бригади з тилу викладених у Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України; в завдання та обов'язки заступника начальника прикордонного загону - начальника відділу забезпечення окрім іншого входить керувати ремонтно-будівельними та іншими роботами, які виконуються господарським способом, контролювати виконання ремонтно-будівельних робіт, які виконуються будівельно-квартирними органами в інтересах загону.
Також з 17.02.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на № 2 552 000 0000 015828 зареєстровано фізичну особу підприємця ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , основним видом економічної діяльності якого є організація будівництва будівель (41.10).
З метою проведення будівельно - монтажних та ремонтних робіт адміністративної будівлі військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 935-аг від 02.07.2018 створена робоча група для проведення робіт на ВІПС «Градениці», до складу якої було призначено особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
В період з липня по грудень 2018 року особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_2 визначених вище робочих груп проведено монтажні та ремонтні роботи адміністративної будівлі військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Під час проведення ремонтних робіт особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_2 на ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 », керівництво та контроль за станом проведення таких робіт здійснювалися, відповідно до своїх посадови обов'язків, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , особисто та через своїх заступників, начальників відділів прикордонної служби та управління прикордонного загону, в тому числі через заступника начальника прикордонного загону - начальника відділу забезпечення полковника ОСОБА_7 .
При цьому, в один з днів в період з серпня по грудень 2018 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 20.12.2018 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на розтрату чужого майна - бюджетних коштів розміщених на казначейському рахунку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , в силу займаної посади, достовірно знаючи про проведення в період з липня по грудень 2018 року особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_2 будівельно - монтажних та ремонтних робіт адміністративної будівлі військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , розробив злочинний план спрямований на розтрату бюджетних коштів загону шляхом їх перерахування суб'єкту підприємницької діяльності за ніби то виконані ним роботи.
Відповідно до злочинного плану, ОСОБА_4 будучи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , службовою особою, що постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, маючи повноваження оперативно-господарського управління та розпорядження майном та коштами ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи службовим становищем з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, на підставі складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, у вигляді здійснення тотожних дій об'єднаних єдиним злочинним наміром, мав вчинити розтрату грошових коштів ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь суб'єкту підприємницької діяльності шляхом перерахування грошових коштів за нібито надання послуг, які в дійсності суб'єктом підприємницької діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 не надавалися.
Для реалізації вказаного злочинного плану, ОСОБА_4 , залучено підлеглого йому працівника, а саме заступника начальника загону - начальника відділу забезпечення полковника ОСОБА_7 , з яким ним розподілено ролі, згідно з якою ОСОБА_7 мав підшукати суб'єкта підприємницької діяльності для укладання вдаваних договорів та відповідати за технічне забезпечення імітації виконання умов договору надання послуг, тобто складання актів виконаних робіт та контроль за виконанням будівельно монтажних робіт та робіт з покривання підлоги та стін адміністративної будівлі військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які виконувались підпорядкованими йому військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання вказаного плану ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до вчинення злочину було залучено ОСОБА_14 , відповідно до розробленого плану, в обов'язки якого входило підписання актів виконаних робіть за договорами, роботи за якими ним фактично не проводились, та отримання грошових коштів, переведених на його рахунок від ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання вказаного плану в один з днів грудня 2018 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 20.12.2018 року ОСОБА_4 будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 діючи умисно від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, достеменно знаючи про проведення в період з липня по грудень 2018 року особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_2 будівельно - монтажних та ремонтних робіт адміністративної будівлі військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , підписав спільно з ОСОБА_8 завчасно підготовлений договір купівлі продажу послуг за державні кошти № 307-18 від 20.12.2018 року про надання ФОП « ОСОБА_8 » послуг з покривання підлоги та стін адміністративної будівлі військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (Код ДК 021: 2015- 45430000-0) на суму 175 771,39 грн. та договор купівлі продажу послуг за державні кошти № 309-18 від 20.12.2018 року про надання ФОП « ОСОБА_8 » послуг з будівельно-монтажних робіт адміністративної будівлі військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (Код ДК 021: 2015- 45300000-0) на суму 154 554,00 грн.
Тоді ж, бажаючи довести злочинні наміри до логічного завершення, продовжуючи злочинну діяльність, у вигляді здійснення тотожних дій, об'єднаних єдиним злочинним наміром, з метою створення видимості реального виконання робіт ФОП ОСОБА_8 за договорами № 307-18 та № 309-18 від 20.12.2018 року ОСОБА_7 виконуючи злочинну вказівку ОСОБА_4 , забезпечив складання та друк невстановленою слідством особою, акту № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 175 771,39 грн. складеного за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 307-18 від 20.12.2018 року та акту № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 154 554,00 грн. складеного за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 309-18 від 20.12.2018 року, які фактично виконувались в період з липня по грудень 2018 року силами особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тоді ж, ОСОБА_4 отримавши підписані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 акт № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 175 771,39 грн. складеного за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 307-18 від 20.12.2018 року та акт № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 154 554,00 грн. складеного за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 309-18 від 20.12.2018 року, будучи обізнаним що вказані в них роботи, ФОП « ОСОБА_8 » фактично не виконувалися, оскільки вони виконувалися силами особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , засвідчив особистим підписом та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 вказані завідомо неправдиві офіційні документи.
В подальшому, 20.12.2018 року ОСОБА_4 перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи завідомо неправдиві офіційні документи акт № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 175 771,39 грн. складений за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 307-18 від 20.12.2018 року та акт № 1 приймання виконаних робіт за 20.12.2018 року на суму 154 554,00 грн. складений за формою КБ-2в за договором купівлі продажу послуг за державні кошти № 309-18 від 20.12.2018 року як підставу для здійснення оплати нібито виконанних ФОП « ОСОБА_8 » робіт підписав та засвідчив печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 платіжне доручення № 3093 від 20.12.2018 року на перерахунок ІНФОРМАЦІЯ_5 на рахунок ФОП « ОСОБА_8 » коштів на суму 175 771,39 грн. за договором № 307-18 від 20.12.2018 року та платіжне доручення № 3095 від 20.12.2018 року на перерахунок ІНФОРМАЦІЯ_5 на рахунок ФОП « ОСОБА_8 » коштів на суму 154 554,00 грн. за договором № 309-18 від 20.12.2018 року.
В подальшому, головний бухгалтер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 , який не був обізнаний з злочинними намірами ОСОБА_4 , відповідно до розпорядження останнього, на підставі складених та виданих завідомо неправдивих офіційних документів, забезпечив безпідставне перерахування 21.12.2018 року з казначейського рахунку № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_16 із зазначенням платежу у вигляді проплати згідно договору № 307-18 від 20.12.2018 року та договору № 309-18 від 20.12.2018 року, бюджетних коштів на загальну суму 330 325,39 грн.,
У кримінальному провадженні ОСОБА_4 06.07.2021 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Згідно частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд доходить висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також слідчим суддею враховано обставини вчинення інкримінованого діяння та його суспільну небезпечність.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Як встановлено слідчим суддею, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст.177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, долученими до матеріалів клопотання, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Разом з тим, в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_4 відсутнє достатнє обґрунтування, що більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні, не доведено і в судовому засіданні необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, доходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 відповідних обов'язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
За таких обставин слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у заставизадоволенню не підлягає.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного,обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 КПК України. В разі невиконання вищезазначених обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Керуючись ст. ст.177-179, 193,196,205,309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42020161020000033 від 29.07.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.366 КК України - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного - до 06 вересня 2021 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 15.07.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1