Справа № 369/6332/19
Провадження №2/369/1117/21
01.07.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАФ РЕАГЕНТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гунько Ірина Іванівна, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Тверська Інеса Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
Починаючи з травня 2019 року в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАФ РЕАГЕНТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гунько Ірина Іванівна, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Тверська Інеса Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Ухвалою суду від 24.06.2019 року було відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 14.09.2020року було закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.
На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020 року матеріали справи передані на розгляд судді Волчку А.Я., у зв'язку з перебуванням судді Пінкевич Н.С. у соціальній відпустці.
Ухвалою суду від 16.12.2020 року дану справу було прийнято до провадження суддею Волчко А.Я. та було призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 23 березня 2021 року о 12 год. 45 хв.
В судове засідання, призначене на 23 березня 2021 року позивач не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 04.06.2021 року о 09 год. 30 хв.
04.06.2021 року позивач та його представник повторно в судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду клопотання про проведення судового засідання 04.06.2021 року у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_1 подав до суду клопотання про проведення судового засідання 04.06.2021 року у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у вимогах позову просив відмовити.
Інші сторони в судове засідання не з'явились, про день. час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із постановою Верховного Суду від 22.05.2019 року (справа №310/12817/13 провадження №61-36375св18) суд прийшов до висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Судом встановлено, що позивач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.
Представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на зазначене, вбачається що позивач, будучи юридичною особою та належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання повторно не направив в судове засідання свого представника та не надавав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Позивач будучи обізнаним про неможливість явки свого представника, не скористався можливістю подати відповідну заяву про розгляд позову за його відсутністю, або забезпечення участі у розгляді справи іншого представника.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вищевикладених обставин суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки сторони позивача щодо виконання свого обов'язку явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи представника позивача, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись 257, 259, 260 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАФ РЕАГЕНТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гунько Ірина Іванівна, приватний нотаріус Київського нотаріального округу Тверська Інеса Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.Я. Волчко