Справа № 369/7060/20
Провадження №2/369/1098/21
13.07.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді: Волчко А.Я.
за участю секретаря: Миголь А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заявуза позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області третя особа: ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження шляхом зняття арешту,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області третя особа: ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження шляхом зняття арешту.
В судові засіданні, які були призначені на 29.03.2021 року, 13.07.2021 року позивач до суду не з'явився, повідомлений своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить поштовий конверт, про направлення позивачу судової повістки про виклик до суду на 29.03.2021, який повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та розписка про вручення поштового повідомлення про виклик до суду на 13.07.2021. Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутність до суду не подавав.
Відповідач та представник третьої особи до судового засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на зазначене, суд вважає, що повторна неявка позивача в судові засідання свідчить про небажання позивача підтримувати позовні вимоги, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадків, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки.
Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Зазначений висновок суду, щодо залишення заяви без розгляду, узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду у справі № 310/12817/13 від 22.05.2019р.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Судом, для захисту порушених прав та законних інтересів заявника, розгляд справи було неодноразово відкладено та, враховуючи те, що відбулася друга неявка належним чином повідомленого позивача, суд, незалежно від причин неявки, вважає необхідним залишити заяву без розгляду.
Керуючись ст. ст. 223, 257 ЦПК України, суд-
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області третя особа ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження шляхом зняття арешту - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.Я. Волчко