ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 липня 2021 року м. Київ № 320/2737/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, пов.2)
про визнання незаконним та скасування рішення,-
11 березня 2021 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 21.12.2020 № ХІІ-006/2020.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати розгляд дисциплінарної справи по відношенню до адвоката ОСОБА_1, по якій було порушено дисциплінарне провадження оскаржуваним рішенням від 21.12.2020 № ХІІ-006/2020.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року адміністративну справу №320/2737/21 та заяву про забезпечення позову передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Дана заява обґрунтована тим, що розгляд спірної дисциплінарної скарги не може бути здійснений ВКДКА до прийняття вироку у кримінальній справі. Позивач посилається на явну незаконність оскаржуваного рішення та невідворотні для позивача наслідки дисциплінарного провадження.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Виходячи із змісту обґрунтування заяви про забезпечення позову, предмет і підстави позову, ознайомившись із наявними матеріалами, суд, станом на час постановлення даної ухвали, приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми КАС України пов'язують можливість забезпечення позову.
Разом з тим, суд зазначає, що протиправність спірного рішення може бути встановлена судом при вирішенні справи по суті.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 150-154, п. 9 ч. 5 ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 5 та 8 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147- VIIІ).
Суддя А.Б. Федорчук