ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2021 року м. Київ № 826/20133/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.06.2016 №377-13.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду. На підставі розпорядження керівника апарату про повторний розподіл судових справ та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями - справу передано судді Донцю В.А.
Ухвалами суду: від 04.01.2019 - постановлено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті; від 02.10.2020 - замінено відповідача - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортний засіб позивача не відноситься до об'єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки відповідно до даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньо ринкова вартість транспортного засобу, яким володіє позивач та у зв'язку з яким відповідачем було оформлено спірне податкове повідомлення-рішення, з урахуванням пробігу складає 938.773,97 грн., тому такий транспортний засіб в розумінні Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування.
Представник ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві подав до суду заперечення на позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до приписів Податкового кодексу України та з урахуванням інформації Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за 2016 рік, відповідно до якого транспортний засіб позивача відносився до об'єктів оподаткування.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Відповідно до довідки ТОВ "Автомир" від 11.10.2016 №39 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, 2015 року випуску, з об'ємом двигуна 2967 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №3777-13, яким позивачу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25.000,00 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві від 06.08.2016.
Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 25.08.20216 №5470/К/26-15-10-02-16 продовжено розгляд скарги по 07.10.2016 (включно).
Головним управління ДФС у м. Києві прийнято рішення від 07.10.2016 №6483/К/26-15-10-02-16, яким скаргу від 06.08.2016 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №3777-13 - без змін.
12.10.2016 позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу на рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.10.2016 №6483/К/26-15-10-02-16.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.11.2016 №12779/К/99-99-11-02-01-14 податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №3777-13 та рішення Головного управління ДФС у м. Києва від 07.10.2016 №6483/К/26-15-10-02-16 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Відповідно до статті 267 ПК України: платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (підпункт 267.1.1 пункту 267.1); об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункт 267.2.1 пункту 267.2); базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3); ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.4); базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1 пункту 267.5); обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6); податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (підпункт 267.6.2 пункту 267.6).
Як уже зазначалось, позивач є власником транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, з об'ємом двигуна 2967 куб. см., 2015 року випуску, що сторонами не заперечувалось.
Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та статті 265 ПК України, транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.
Рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629" викладено в новій редакції рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві", яким встановлено, серед інших, транспортний податок.
Рішенням Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", зокрема, до додатка 2 рішення Київської міської ради від 23.06. 2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923. Змінами передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Зазначений розмір податку відповідає розміру, встановленому в статті 267 ПК України.
Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата згідно зі статтею стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 №928-VIII установлена в розмірі 1.378,00 грн. Отже, до об'єкту оподаткування транспортним податком у 2016 році відносились легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становила понад 1.033.500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Відповідно до абзацу другого підпункту 267.2.1 пункт 267.2 статті 267 ПК України середньоринкова визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
"Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66. Відповідно цієї Методики (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення): середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 "Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач (пункт 2); джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3); Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13).
Пунктом 3 "Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів" передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн Х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Представником відповідача надано лист Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства Україні від 14.08.2020 №3821-06/50333-06, відповідно до якого автомобіль VOLKSWAGEN , модель TOUAREG, з об'ємом циліндрів двигуна 2967 куб. см., дизель, з автоматичною коробкою переключення передач, 2015 року випуску віднесено до автомобілів середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітнього) року.
Згідно з довідкою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.10.2016, середньоринкова вартість транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, 2015 року випуску, з пробігом 34306 км. становив 938.773,97 грн.
Відповідно до довідки ТОВ "Автомир" від 11.10.2016 №39, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, 2015 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , дизельний двигун внутрішнього згорання з об'ємом 2967 куб. см., пробіг станом на 11.10.2016 становив 34.306 км. Транспортний засіб проходить технічне гарантійне обслуговування на підприємствах офіційної дилерської мережі марки VOLKSWAGEN.
Як убачається зі змісту скарги позивача від 06.08.2016 та від 11.10.2016 позивачем надавались до податкового органу докази пробігу автомобіля, а саме фотофіксацію показників та довідку зі станції технічного обслуговування, що зазначені в додатках до скарг.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами представника позивача щодо неналежності автомобіля, власником якого в 2016 році була ОСОБА_1 , до об'єктів оподаткування транспортним податком станом 29.06.2016, коли було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими, тому податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №3777-13 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Задовольняючи позовні вимоги, судом враховано, що представником відповідача не надано доказів, які б підтверджували, що станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення існувала інформація Мінекономрозвитку, яка б відносила до об'єктів оподаткування транспортним податком автомобіль позивача, в тому числі в базах даних податкового органу з урахуванням наданого позивачем пробігу автомобіля. Заяв про неможливість подання таких доказів або клопотань про їх витребування заявлено не було.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір за майнову вимогу в розмірі 551,20 грн. (квитанція від 16.12.2016 №11АЕ0Е15С7).
Отже, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 червня 2016 року №3777-13.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець