15 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/5014/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Лобана Д.В.,
при секретарі - Вершняк Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контроля за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі №620/5014/20 та накладення на керівника Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, як суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу у сумі, передбаченого чинним законодавством за його позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Заявник звернувся до суду та просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі №620/5014/20 та накласти на керівника Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, як суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу у сумі, передбаченого чинним законодавством.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 383 КАС України заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали заяви та справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Заява мотивована тим, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, яка полягає у фактичному не виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі № 620/5014/20 в частині невиплати ОСОБА_1 , як інваліду війни III групи, перерахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону у місячний строк з моменту отримання даної ухвали. 29 червня 2021 року позивач отримав лист № 04/9371 від 18.06.2021 Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради другий примірник повідомлення про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, з якого вбачається, що начебто вжито всіх належних заходів у межах наданих повноважень на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі №620/5014/20, але рішення суду залишається не виконаним.
Заяву призначено до розгляду на 16:00 15.07.2021.
У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явились, про день та час розгляду заяви повідомлені у встановленому порядку.
Від Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради до суду надійшли заперечення на заяву, які мотивовані тим, що Департаментом вжито всіх належних заходів у межах наданих повноважень для виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20. Отже, заява від позивача про застосування судового контролю за виконанням рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20 є необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Фіксування судового засідання у відповідності до ст. 229 КАС України не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20, яке набрало законної сили 26.04.2021, визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, яка передбачена статтею 13 Закону України ''Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту'', у розмірі 3160,00 грн, зобов'язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як інваліду війни ІІІ групи, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, відповідно до статті 13 Закону України ''Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту'', з урахуванням раніше виплаченої суми.
Листом Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради від 12.05.2021 №04-03/7373 позивача повідомлено про те, що з метою добровільного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20, здійснено перерахунок, відповідно до якого ОСОБА_1 до виплати належить 8306 грн, проте, виплата коштів, згідно з проведеним Департаментом на підставі з рішенням суду перерахунком вищезгаданої допомоги, буде здійснена лише після виділення з Державного бюджету додаткових коштів на забезпечення виконання судових рішень за бюджетними програмами соціального захисту громадян.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, яка полягає у фактичному не виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі № 620/5014/20 в частині невиплати ОСОБА_1 , як інваліду війни III групи, перерахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми; зобов'язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону у місячний строк з моменту отримання даної ухвали.
Листом № 04/9371 від 18.06.2021 Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради повідомив про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, з якого вбачається, що начебто вжито всіх належних заходів у межах наданих повноважень на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20.
Вважаючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20 не виконаним заявник звернувся до суду даною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, суд зазначає таке.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002, “Ромашов проти України” від 27.07.2004, “Шаренок проти України” від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20, яке набрало законної сили, залишається не виконаним Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо вимоги заявника про накладення штрафу на керівника Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, як суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу у сумі, передбаченого чинним законодавством, то суд зазначає, що вона є передчасною, оскільки питання про його накладення вирішується у відповідності до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками подання або неподання звіту про виконання рішення суду.
Враховуючи викладене заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 620/5014/20 підлягає частковому задоволенню, шляхом зобов'язання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради подати у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради подати у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 620/5014/20.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Лобан