15 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/5184/21
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання неправомірними дії та стягнення коштів,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області по неповерненню Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 11016,72 грн помилково сплаченого єдиного соціального внеску;
- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 11016,72 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що він звільнений від сплати єдиного внеску, як інвалід війни 3 групи; помилкова подача звітності та сплата єдиного соціального внеску не свідчить про його добровільну участь у системі страхування, тому дії відповідача щодо неповернення помилково сплаченого єдиного соціального внеску є неправомірними. У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача копії його заяви про повернення коштів від 01.04.2021 з усіма додатками. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в яких не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах права з огляду на те, що достовірність чи недостовірність даних, викладених у заяві платника про повернення коштів визначається на підставі інформаційної системи органу доходів і зборів. Дані інформаційної системи органу доходів і зборів відображаються в інтегрованій картці платника (далі - ІКП), в якій відображаються дані, зокрема, про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі звітних документів платника. Згідно даних АС «Податковий блок» ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з 12.03.2015. Згідно ІС «Податковий блок» платником подано звіт за формою, передбаченою чинним законодавством, за 2019 рік, із зазначенням типу «Початковий», в якому самостійно визначено базу нарахування ЄСВ та суму до сплати в розмірі 11016,72 грн., натомість відповідач відобразив в інтегрованій картці платника показники щодо зобов'язань з ЄСВ, визначених позивачем у звіті. У разі виявлення помилок страхувальник повинен подати звіт, сформований для виправлення помилок згідно Порядку формування та подання звіту з ЄСВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435. Проте звіт сформований для виправлення помилок позивач контролюючому органу не подавав. Також позивачем не подано доказів на підтвердження того, що ним був поданий звіт сформований для виправлення помилок, а тому відсутні підстави для відображення в ІКП сум ЄСВ, самостійно нарахованих платником, як таких, що нараховані помилково. Крім того просять, в поряду процесуального правонаступництва, замінити відповідача Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ - 43143966) на Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124).
Розглянувши клопотання ГУ ДПС у Чернігівській області про заміну сторони, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, необхідно замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ - 43143966) на Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124).
Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій вказав, що відсутність у Порядку №435 механізму виправлення помилки, внаслідок чого позивач має зайво сплатити ЄСВ, є надмірним тягарем для нього, що не відповідає принципу верховенства права. Враховуючи, що позивач є пенсіонером по інвалідності, добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не приймав, а отже не повинен сплачувати ЄСВ.
Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких стверджує, що позивач у відповіді на відзив на позов не спростував доводів щодо правомірності дій відповідача та передчасності подання платником заяви про повернення помилково сплачених коштів з ЄСВ.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, 3 групи та отримує пенсію по інвалідності з 04.02.2015 (а.с.6-7).
Також ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем з 06.11.2018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб- підприємців та громадських формувань: основний вид діяльності 62.01 Комп'ютерне програмування та є платником єдиного податку (а.с.9-11).
05.02.2020 ФОП ОСОБА_1 подано до відповідача Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за період, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з якого випливає, що сума нарахованого єдиного внеску становить 11016,72 грн та який сплачений позивачем 02.02.2021 (а.с.32-35).
01.04.2021 ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про повернення, помилково сплачених, коштів, а саме єдиного внеску у сумі 11016,72 грн. До заяви додане пояснення, квитанція, копія посвідчення та копія довідки про отримання пенсії по інвалідності (а.с. 28-31).
Листом від 08.04.2021 Головне управління ДПС України в Чернігівській області відмовило позивачу в поверненні, помилково сплачених, коштів з підстав самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску та відсутності підстав для скасування Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (а.с. 12).
Судом також встановлено, що позивач у відповідності до статті 12 Закону №1058-ІV не укладав з органами Пенсійного фонду України договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 1 Закону№2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою з інвалідністю, 3 групи, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності з 04.02.2015, а отже позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску, що також не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Судом також встановлено, що позивач у відповідності до статті 12 Закону №1058-ІV не укладав з органами Пенсійного фонду України договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Даний факт не заперечується відповідачем.
Проте 05.02.2020 ФОП ОСОБА_1 подано до відповідача Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за період, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з якого випливає, що сума нарахованого єдиного внеску становить 11016,72 грн та який сплачений позивачем 02.02.2021 (а.с.32-35).
Отже спір між сторонами виник щодо способу та порядку повернення, помилково сплачених, позивачем коштів у сумі 11016,72 грн.
Частиною 13 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 2 статті 11 Закону№2464-VI встановлено, що із страховими коштами, акумульованими на рахунках податкових органів, здійснюються такі операції: зокрема, повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум.
Порядок, що визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Кошти) та який розроблений відповідно до статей 9 та 11 Закону №2464-VI, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 №193/28323, (далі - Порядок № 6).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 6 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: неналежний платник - платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів та/або який не є платником єдиного внеску; помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», відкриті в органах Державної казначейської служби України.
Згідно з пунктом 5 Порядку №6 повернення коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Відповідно до пункту 6 Порядку №6 повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі - Заява), а саме у випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Згідно пункту 7 Порядку №6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.
Заява залишається без задоволення у таких випадках:
невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;
недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;
подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.
У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.
У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.
Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку №6 на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства).
З огляду на той факт, що позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску згідно частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI та враховуючи, що позивач у відповідності до статті 12 Закону №1058-ІV не укладав з органами Пенсійного фонду України договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а контролюючим органом відмовлено у поверненні грошових коштів з такої підстави, що позивач самостійно визначив базу нарахування єдиного внеску, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання неправомірними дій Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області по неповерненню Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 11016,72 грн помилково сплаченого єдиного соціального внеску та стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 11016,72 грн.
В задоволенні позову в частині стягнення коштів у сумі 11016,72 грн за рахунок бюджетних асигнувань суд відмовляє, оскільки повернення помилково сплачених коштів з єдиного внеску здійснюється у відповідності з пунктом 8 Порядку №6, який передбачає, що Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.
Суд відхиляє посилання відповідача на неподання позивачем Звіту щодо виправлення помилок згідно розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 14.04.2015 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905, оскільки вказаний Порядок передбачає обов'язок формування та подання звітів страхувальниками - платниками єдиного внеску, зазначених в частині першій статті 4 Закону №2464-VI, на яких покладено обов'язки нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Проте позивач не являється страхувальником - платником єдиного внеску з підстав звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання неправомірними дії та стягнення коштів, - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області по неповерненню Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 11016 (одинадцять тисяч шістнадцять) грн 72 коп., помилково сплаченого єдиного соціального внеску.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 11016 (одинадцять тисяч шістнадцять) грн 72 коп., помилково сплаченого єдиного соціального внеску.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).
Суддя В.В. Падій