14 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/2939/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Михайлової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленька Андрія Миколайовича про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №620/2939/19, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
05.07.2021 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленько Андрій Миколайович звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №620/2939/19, а саме: стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період, з 01.03.2017 по 03.02.2020, в сумі 221276,81 грн. Заява обґрунтована тим, що в ході проведення виконавчих дій встановлено наявність обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №620/2939/19, а тому просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період, з 01.03.2017 по 03.02.2020, в сумі 221276,81 грн.
Учасники справи в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, державний виконавець та відповідач причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення не підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод, та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці питання є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.
Суд зауважує, що адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема,
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд зауважує, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. При цьому факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії до виплати; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 01.03.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. Рішення набрало законної сили 04.02.2020.
21.02.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом видано два виконавчих листа.
28.02.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Леньком Андрієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження (а.с.117).
Листом від 12.03.2020 №2500-0339-8/7791 та від 15.07.2013 №04-12/78 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило про часткове виконання рішення суду, в частині проведення, з 01.03.2017, перерахунку пенсії позивачу, зазначено, що нарахована сума доплати по перерахунку за період, з 01.03.2017 по 03.02.2020, що становить 221276,81 грн буде виплачена з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (а.с.118-119).
В ході проведення виконавчих дій, з метою фактичного виконання рішення суду державним виконавцем боржнику неодноразово направлялись вимоги виконати рішення та попереджено про настання матеріальної та кримінальної відповідальності, винесена постанова про накладення штрафу (а.с.120-124).
Як вбачається зі змісту заяви, державний виконавець просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нараховану пенсію за період, з 01.03.2017 по 03.02.2020, в сумі 221276,81 грн.
Вказана сума на час звернення державного виконавця до суду ОСОБА_1 не виплачена.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду, на думку державного виконавця, є наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, оскільки рішення суду має зобов'язальний характер та не передбачає стягнення коштів на користь стягувача, а виконання рішення потребує списання коштів з державного органу на користь стягувача, а тому таке списання повинно здійснюватися за бюджетною програмою Державною казначейською службою України.
Суд вважає, що встановлення порядку і способу виконання судового рішення повинно забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Зі змісту рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 слідує, що судом не було здійснено розрахунок суми належної до сплати позивачу, як і не визначався розмір належних до виплати позивачу сум, а розмір недоотриманих позивачем коштів, який просить стягнути державний виконавець було обраховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області вже після розгляду справи по суті.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обраний державним виконавцем спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період, з 01.03.2017 по 03.02.2020, в сумі 221276,81 грн не відповідає предмету розгляду справи та не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленька Андрія Миколайовича про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №620/2939/19 слід відмовити.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ленька Андрія Миколайовича про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №620/2939/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про зміну або встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297та підпунктом 15.5 пункту 15РозділуVII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій