Дата документу 09.07.2021 Справа № 554/5962/21
Провадження №1-кс/554/10085/2021
Іменем України
09 липня 2021 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України,-
Заявник ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України, в якій просила скасувати постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 від 07.06.2021 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №42021172050000001 від 16.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
В обґрунтування скарги заявник вказала, що в провадженні слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження №42021172050000001 від 16.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
27.05.2021 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, надійшло її клопотання про визнання потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №42021172050000001 від 16.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України від 21.05.2021 року.
Клопотання слідчим розглянуто, а в задоволенні було відмовлено.
Заявник вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що слідчим ОСОБА_4 в постанові про відмову у визнані потерпілою було відмічено, що не встановлено обставин, які свідчили б про спричинення будь-якої шкоди та приходить до висновку про наявність підстав для відмови ОСОБА_3 у задоволенні її заяви про залучення до провадження в якості потерпілої. Однак, в результаті скоєння кримінального правопорушення завжди завдається шкода. Якщо відсутня фізична і матеріальна, то як наслідок злочинних дій завжди в наявності моральна шкода, яка виступає складовою частиною всякої шкоди, завданої особі кримінальним правопорушенням.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.
Слідчий, прокурор до суду повторно не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого та прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а слідчий суддя обмежений щодо строку розгляду скарги, на підставі чого суд розглядає скаргу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення заявника, перевіривши матеріали скарги, додані документи, дослідивши матеріали наданого кримінального провадження №42021172050000001, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава, перебуває кримінальне провадження за №42021172050000001 від 16.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Заявник ОСОБА_3 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, надіслала заяву про визнанні її потерпілою від 21.05.2021 року (а.с.5).
Постановою слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 від 07.06.2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілої у кримінальному провадженні №42021172050000001 від 16.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України (а.с.3-4).
Зокрема, згідно постанови: ОСОБА_3 не вказує в заяві на завдання їй моральної, фізичної або майнової шкоди. Окрім цього, в ході проведення досудового розслідування не встановлено обставин які б свідчили про спричинення будь-якої шкоди їй, а також не надано відомостей, що могли б підтвердити нанесену шкоду, яка була спричинена в результаті вчинення злочину. Також, на даний час досудовим розслідуванням не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про завдання шкоди ОСОБА_3 за фактом невиконання ухвал суду. Більш того, згідно диспозиції ст.382 КПК України,, кримінальна відповідальність за цією нормою настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Із змісту ч.5 ст.55 КПК України випливає, що у разі відмови особі у визнанні її потерпілою, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно вимог ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можуть бути оскаржені тільки під час досудового розслідування.
У відповідності до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.
Частиною першою ст.55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Разом з тим ч.5 даної статті визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ст. 110 КПК України, в постанові слідчого обов'язково повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі(розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ст.93 ч.3 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку ,передбаченому ст. 220 цього Кодексу.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав або відмовити, про що виноситься вмотивована постанова.
Суд вважає, що слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.220 КПК України вирішено заяву про визнання потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №42021172050000001 від 16.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, прийнята постанова від 07.06.2021 року містить обґрунтування відмови у задоволенні вимог заявника.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Із змісту абз. 2 п. 12 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 вбачається, що, якщо підстави для задоволення скарги відсутні, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, яка не підлягає оскарженню.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Суд вважає, що обґрунтовуючи відмову у задоволенні клопотання, слідчим було переконливо доведено відсутність необхідності в задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання потерпілою у цьому кримінальному провадженні.
Суд приходить до висновку, що аналіз викладених обставин справи і діючого законодавства свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги.
Частиною 3 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України,- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1