13 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/7511/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви Національної академії внутрішніх справ (пл. Солом'янська, 1, м. Київ, 03035) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів,
Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на корить Національної академії внутрішніх справ вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 41907,20 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами абзацу другого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тобто, питання, пов'язані з обчисленням строку звернення до адміністративного суду, його поновленням, а також наслідки пропуску такого строку чітко врегульовано вищевказаними положеннями законодавства.
Окрім цього, частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознаки стабільності.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що строк звернення до суду був пропущений через судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про скасування наказу № 75 о/с від 14.03.2018 про звільнення, а також у зв'язку зі зверненням з даною позовною заявою до Прилуцького районного суду Чернігівської області в порядку цивільного судочинства та зміну судової практики щодо підсудності даної категорії справ.
Проте, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки про наявність підстав для звернення до суду позивачу було відомо 28.03.2018, після надходження на адресу позивача інформації про те, що наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 14.03.2017 № 75о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС, дія якого поширюється на поліцейських НПУ ЗУ № 901 від 23 грудня 2015 року) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Тобто відповідачем було порушено умови Договору № 12-288 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (Національній академії внутрішніх справ) від 10.09.2012, оскільки звільнено зі служби до спливу встановленого трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання.
При цьому, позовна заява подана до суду лише 25.06.2021, тобто з пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про порушення своїх прав з березня 2018 року, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.
Посилання позивача, як на поважну підставу пропуску звернення до суду, на зміну судової практики в частині підсудності справ, суд не приймає до уваги, оскільки позивачу станом на момент звернення до суду в порядку цивільного судочинства було відомо про практику Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, від 13.03.2019 у справі № 723/18/17, від 04.09.2019 у справі № 127/7858/18, щодо розгляду даної категорії справ в порядку адміністративного судочинства.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Непочатих