про відмову в забезпечені адміністративного позову
14 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3150/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності.
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 45.1 рішення 2 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.01.2021 № 65 «Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність та надання в оренду земельних ділянок, надання дозволів на складання проектів та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі ОСОБА_2 , безоплатно у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 18.02.2021 індексний номер: 56677610.
Одночасно з пред'явленням позову позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165), цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд державна реєстрація права власності здійснена 18.02.2021 року, індексний номер: 56677610.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Пунктом 5 ч. 3 ст. 151 КАС України встановлено заборону щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Судом встановлено, що предметом оскарження за позовною заявою є рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.01.2021 № 65 «Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність та надання в оренду земельних ділянок, надання дозволів на складання проектів та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі ОСОБА_2 , безоплатно у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також державна реєстрація права власності на вказану земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 18.02.2021 індексний номер: 56677610.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову, позивач наголошує, що з нею, як суміжним землекористувачем, не було погоджено межі земельної ділянки. На переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову неможливо буде виконати рішення суду, якщо ОСОБА_2 переоформить вказані земельні ділянки на іншу особу.
Суд зауважує, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту із забороною відчуження та розпорядження земельною ділянкою не передбачений ст. 151 КАС України.
Судом встановлено, що відсутні відомості та докази перебування у власності позивача земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га (кадастровий номер 7310136300:13:001:0165), що свідчить про відсутність на момент звернення з цією заявою доказів загрози завдання позивачеві шкоди.
Застосування судом обраного позивачем заходу забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах позивача про вірогідність вчинення відповідачем дій, припущеннях.
Крім того, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження існування загрози або імовірності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький