14 липня 2021 року справа № 705/3630/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
19.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд з Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнень просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 01.10.2017;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування позивачу основної пенсії з інвалідності в розмірі 9350,51 грн. з 01.10.2017; 11755,17 грн. з 01.03.2019; 13484,05 грн. з 01.02.2020; 13722,41 грн. з травня 2020 року; 13868,75 грн. з вересня 2020 року;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.05.2020 №971050175608 про відмову у перерахунку пенсії;
стягнути з відповідача за період з жовтня 2017 року до вересня 2020 року на користь позивача кошти в сумі 96029,99 грн.;
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку за поданими з 01.01.2020 заявами на здійснення перерахунку відповідно до абз.4 ч.4 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В обґрунтування позивач вказує, що всупереч вимог законодавства відповідач під час перерахунку пенсії в лютому 2020 року протиправно зменшив її розмір з 8302,64 грн. до 8296,35 грн., що не допускається відповідно до вимог чинного законодавства України. Також позивач стверджує, що відповідач зменшив його загальний страховий стаж, що впливає на розмір пенсії та доплати до неї за понаднормовий стаж. Крім того, відповідач не застосував для обчислення середнього заробітку за останні 3 роки ріст споживчих цін у 2019 році. Позивач зазначив, що під час обчислення пенсії не враховано всіх доходів, з яких сплачені страхові внески. Стверджує, що під час обчислення пенсії відповідач невірно провів розрахунки щодо виключення найменш вигідного періоду, що в сукупності призвело до заниження коефіцієнту пенсії. Зазначає, що відповідач спірним рішенням протиправно відмовив у перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Ухвалою суду від 10.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
30.11.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що з 04.02.2020 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, після якого страховий стаж становить 24 роки, 9 місяців та 21 день, а додатковий стаж - 17 років, 5 місяців та 28 днів. Оскільки після встановлення інвалідності, позивач продовжував працювати, а подвоєння страхового стажу не передбачено, вимоги позивача про додавання до страхового стажу періоду після встановлення інвалідності є необґрунтованими.
Відповідач зазначив, що із загального страхового стажу позивача 42 роки та 3 місяці та заробітної плати за період з 01.07.2000 до 31.12.2019 виключено найменш вигідний період з 01.07.2000 до 31.08.2004.
Вказано, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо обчислення доплати за понаднормовий стаж. Крім того, вимоги позивача щодо обчислення пенсії з усієї суми доходу, що перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного внеску (15 розмірів мінімальної заробітної плати) є необґрунтованими, а висновки щодо визначення найбільш вигідного періоду для оптимізації є помилковими.
Також, відповідач зазначає, що страховий стаж понад 35 років позивач набув при первинному зверненні про призначення пенсії, а тому підстав для перерахунку відповідно до абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 немає.
Відповідач вказує, що перерахунок та визначення розміру пенсії є його виключними дискреційними повноваженнями, а вимоги про стягнення коштів, як того просить позивач, буде порушення бюджетного законодаства.
01.12.2020 позивач подав суду відповідь на відзив з аналогічними позову доводами.
Ухвалою від 10.12.2020 суд продовжив на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк розгляду справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Протоколом від 22.06.2017 №2467 позивачу призначено пенсію по інвалідності з 30.05.2017 у розмірі 8410,31 грн. Відповідно до розпорядження відповідача від 06.07.2017 №175608 позивачу з 30.05.2017 здійснено розрахунок пенсії в сумі 8306,16 грн., а згідно з розпорядженням від 22.12.2017 розмір пенсії позивача з 30.05.2017 становить 8302,64 грн., з 01.10.2017 - 6171,47 грн. (а.с.133).
04.02.2020, 14.05.2020, 14.09.2020 позивач звертався до відповідача із заявами про перерахунок йому пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058.
Рішенням від 28.02.2020 №971050175608 позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності та призначено її у розмірі 8302,64 грн. з 01.02.2020.
Рішенням від 23.04.2020 №971050175608 позивачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності у зв'язку із індексацією заробітку та призначено її у розмірі 8812,85 грн. з 01.05.2020.
У відповідь на заяву від 14.05.2020 відповідач листом від 15.05.2020 №2300-0315-8/21099 повідомив, що за заявою позивача від 04.02.2020 йому проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058 з 01.02.2020 з урахуванням страхового стажу та заробітної плати до 31.12.2019.
Оскільки від попереднього перерахунку не пройшло 2 роки прийнято рішення від 15.05.2020 №971050175608 про відмову у перерахунку відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058.
Також у відповідь на заяву від 14.09.2020 відповідач листом від 17.09.2020 №2300-0315-8/46435 додатково зазначив, що після перерахунку страховий стаж склав 42 роки, 3 місяці та 19 днів, з яких 24 роки, 9 місяців та 21 день - страховий стаж та 17 років, 5 місяців та 28 днів - додатковий стаж. Крім того вказано, що із заробітної плати виключено оптимізацією 50 місяців - 10% тривалості страхового стажу.
Не погоджуючись із такими перерахунками, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із преамбулою Закону №1058 він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст.9 Закону №1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
На підставі ч.1 ст.33 Закону №1058 пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Як установлено судом, протоколом від 22.06.2017 №2467 позивачу призначено пенсію по інвалідності 2 групи з 30.05.2017 у розмірі 8410,31 грн.
Натомість, відповідно до розпорядження відповідача від 06.07.2017 №175608 позивачу з 30.05.2017 здійснено розрахунок пенсії в сумі 8306,16 грн., а згідно з розпорядженням від 22.12.2017 розмір пенсії позивача з 30.05.2017 становить 8302,64 грн., з 01.10.2017 - 6171,47 грн. (а.с.133).
Отже, після призначення позивачу пенсії її розмір був зменшений.
Суд врахував, що відповідно до п.4 Прикінцеві положення Закону №1058 у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З огляду на викладене, суд погоджується із твердженням позивача, щодо протиправності дій відповідача стосовно зменшення основного розміру пенсії позивача з 01.10.2017, а тому відповідна позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.05.2020 №971050175608 про відмову у перерахунку пенсії, суд зазначає таке.
Як установлено судом вище, 04.02.2020, 14.05.2020, 14.09.2020 позивач звертався до відповідача із заявами про перерахунок йому пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058.
Рішенням від 15.05.2020 №971050175608 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058.
У листі від 15.05.2020 №2300-0315-8/21099 підставою для прийняття вказаного рішення зазначено те, що від попереднього перерахунку не пройшло 2 роки.
Надаючи оцінку вказаному рішенню, суд врахував, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Так, ч.1 ст.28 Закону №1058 встановлений мінімальний страховий стаж для чоловіків для призначення пенсії - 35 років.
З матеріалів пенсійної справи позивача суд встановив, що станом на час призначення пенсії позивачу у 2017 році його страховий стаж становив більше 35 років і після призначення пенсії позивач продовжував працювати, що не заперечується сторонами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, а тому спірне рішення від 15.05.2020 №971050175608 є протиправним та підлягає скасуванню.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, перерахунок пенсії позивача відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058 на підставі його заяв від 04.02.2020, 14.05.2020, 14.09.2020.
Стосовно доводів позивача, що відповідач:
- зменшив його загальний страховий стаж, що впливає на розмір пенсії та доплати до неї за понаднормовий стаж;
- не застосував для обчислення середнього заробітку за останні 3 роки ріст споживчих цін у 2019 році;
- зменшив суму доплати на 1% за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років;
- під час обчислення пенсії не врахував всіх доходів, з яких сплачені страхові внески;
- невірно провів розрахунки щодо виключення найменш вигідного періоду, що в сукупності призвело до заниження коефіцієнту пенсії, - суд зазначає, що усунути вказані недоліки, у зв'язку з чим здійснити перерахунок пенсії позивач просив у зверненні від 02.03.2020, на яке відповідач листом від 12.03.2020 №630-822/Ф-02/8-2300/20 повідомив про те, що пенсія позивачу обчислена згідно з чинним законодавством і підстав для її перерахунку немає.
З цього приводу суд зазначає, що на підставі ч.4 ст.45 Закону №1058 перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже, для перерахунку вказаної пенсії діє заявочний принцип. Тобто підставою для прийняття рішення та здійснення відповідачем дій з перерахунку пенсії позивача є його заява.
Згідно з п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію.
На підставі п.4.3. Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Отже, належним суб'єктом перерахунку пенсії у встановленому порядку є відповідний орган Пенсійного Фонду України, який має з такого питання прийняти відповідне рішення.
Відповідно до вимог Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Отже, рішення про перерахунок позивачу пенсії за наслідками розгляду поданих документів мають оформлятись розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області.
Однак прийняття такого рішення за заявою позивача від 02.03.2020 відповідачем суду не доведено.
Проаналізувавши вищевказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 02.03.2020 щодо перерахунку пенсії.
Тому суд дійшов висновку, що відносно позивача у спірних правовідносинах не було дотримано вищевказаних вимог законодавства щодо процедури розгляду заяви про перерахунок пенсії.
Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку для належного судового захисту порушених прав позивача та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбаченого законом рішення у встановлений строк за наслідками розгляду заяви позивача від 02.03.2020.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним рішення у визначений законом строк, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача прийняти рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 02.03.2020.
Позовна вимога зобов'язати відповідача здійснити нарахування позивачу основної пенсії з інвалідності в розмірі 9350,51 грн. з 01.10.2017; 11755,17 грн. з 01.03.2019; 13484,05 грн. з 01.02.2020; 13722,41 грн. з травня 2020 року; 13868,75 грн. з вересня 2020 року стосується втручання у дискреційні повноваження відповідача.
Суд не може підміняти державний орган та здійснювати його функцію щодо обрахунку розміру пенсії з урахуванням усіх складових.
Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача за період з жовтня 2017 року до вересня 2020 року на користь позивача кошти в сумі 96029,99 грн., суд зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, поновленню підлягають порушені права позивача.
Оскільки факту виплати пенсійних коштів передує їх нарахування таких дій пенсійним органом не здійснено, вимоги про стягнення вказаних коштів є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення, суд вважає необґрунтованими, оскільки про порушення своїх прав у спірних правовідносинах позивач дізнався із листів від 15.05.2020 №2300-0315-8/21099, від 17.09.2020 №2300-0315-8/46435, що і стало передумовою звернення в суд з цим позовом.
Тому суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений встановлений ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення в суд, а протилежні доводи відповідача є необґрунтованими.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 15.05.2020 №971050175608 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ч.4 ст.42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяв від 04.02.2020, 14.05.2020 та 14.09.2020.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.03.2020 щодо перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 02.03.2020 та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя О.А. Рідзель