09 липня 2021 року справа № 580/4189/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
22.06.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Монастирищенського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі-відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Монастирищенського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Редьки О.О. щодо незняття арешту, накладного постановою від 21.04.2021 у виконавчому провадженні №59366846, з рахунку позивача в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 для виплати пенсії;
- зобов'язати начальника Монастирищенського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Редьку О.О. зняти арешт, накладний постановою від 21.04.2021 у виконавчому провадженні №59366846, з рахунку позивача в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 для виплати пенсії.
Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно допустив бездіяльність щодо зняття арешту з вищевказаного рахунку позивача, на який він отримує пенсійні виплати. Зазначає, що чинним законодавством передбачено заборону здійснювати арешт такого рахунку, а стягнення коштів із пенсійного забезпечення можливо лише у розмірі 20% його місячного розміру. Отже, законодавцем обмежено обсяг відрахувань із пенсійного забезпечення під час примусового стягнення коштів. Натомість, арешт вищевказаного рахунку позивача призводить до відсутності джерел його існування. Тому просив задовольнити позов.
Ухвалою від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
У строк встановлений судом, відповідачем до суду відзив на позовну заяву не подано.
Ухвалою від 08.07.2021 суд закрив підготовче провадження, призначив судовий розгляд справи по суті у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази та надавши їм правову оцінку, суд встановив таке.
На виконанні в Монастирищенському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчого провадження №59366846 про стягнення з позивача на користь Держави витрат в сумі 1144 грн 00 коп. на підставі постанови Черкаської митниці ДФС № 47/90200/19 від 07.05.2019.
Постановою старшого державного виконавця Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Подолянюк Н.В. від 21.04.2021 у виконавчому провадженні №59366846 накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови, крім коштів, звернення на які заборонено законом.
На звернення позивача про зняття арешту з коштів відповідач листом від 16.06.2021 № П-01/20.12-18 повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною ст.5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 7 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частин 1-4 ст.48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України “Про електроенергетику”, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України “Про теплопостачання”, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України “Про теплопостачання”, статті 18-1 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України “Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Приписами частин 1, 2 ст.56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Суд врахував, що законодавцем окремо у розділі IX Закону №1404-VIII визначено порядок звернення стягнення звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Так, приписами частин 1, 3 ст.68 Закону №1404-VIII визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Частиною 1 ст.69 Закону №1404-VIII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Розмір відрахувань, зокрема, із пенсії встановлений статтею 70 Закону №1404-VIII.
Так, відповідно до абз.4, 5 ч.2 ст.70 Закону №1404-VIII з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Отже, Законом №1404-VIII визначено окремий порядок здійснення відрахувань з
пенсії, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.
Суд врахував, що відповідно до довідки АТ «Державний ощадний банк України» від 07.05.2021 №121.0134-50/50 на картковий рахунок № НОМЕР_2 позивач отримує пенсійні виплати.
Виплата пенсії на вказаний рахунок підтверджується також довідкою ГУ ПФУ в Черкаській області від 17.05.2021 №2300-0217-8/28522.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №25рп/2009 від 07 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо скасування арешту коштів на рахунку для пенсійних виплат, викладені у постанові від 10.09.2020 у справі №340/3042/19, які обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом №1404-VIII, та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов'язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відстуності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII.
Вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19.
Суд звернув увагу, що відповідно до довідку ГУ ПФУ в Черкаській області від 05.05.2021 №2300-0403-8/26675 з пенсії позивача з 01.06.2021 проводяться щомісячні відрахування у розмірі 20% пенсії до повного погашення боргу в сумі 492285,02 грн. на підставі постанови державного виконавця від 21.04.2021 у виконавчому провадженні №59366846.
Отже, державним виконавцем вказаною постановою реалізовано вимоги абз.4, 5 ч.2 ст.70 Закону №1404-VIII щодо примусового стягнення боргу, шляхом часткового відрахування з пенсійних виплат позивача.
Тому суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо зняття арешту з вищевказаного рахунку позивача, передбаченого для пенсійних виплат, позбавляє позивача права на отримання коштів, звернення на які заборонено законом, а тому є протиправною.
На підставі абз.2 ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Крім того, відповідно до п.1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття арешту.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
На підставі абз.1 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку для належного судового захисту порушених прав позивача на підставі ч.2 ст.9 КАС України вирішив вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зняти арешт з вказаного рахунку позивача для пенсійних виплат.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арешту, накладного постановою від 21.04.2021 у виконавчому провадженні №59366846, з рахунку ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 для виплати пенсії.
Зобов'язати Монастирищенський відділ державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) (19100, Черкаська обл., м.Монастирище, вул. Соборна, буд.117, код ЄДРПОУ 34323995) зняти арешт з коштів пенсійних виплат на рахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 .
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) (19100, Черкаська обл., м.Монастирище, вул.Соборна, буд.117, код ЄДРПОУ 34323995) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя О.А. Рідзель