Справа № 524/1619/21
Провадження № 1-кп/524/342/21
15 липня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці об'єднане кримінальне провадження №12021170500000196, №12021170500000041 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 04.02.2003 року вироком Автозаводського районного суду м. Креемнчука за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 11.08.2005 року на підставі ст. 81 КК України;
- 12.10.2007 року вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ст.ст. 70, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі;
- 11.06.2008 року вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 28.11.2008 року вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука за ч.2 ст. 186, ст. 69, ч.4 ст. 70 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі;
- 17.05.2013 року вироком Крюківського районного суду м. Кременчука за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 27.06.2013 року вироком Крюківського районного суду м. Кременчука за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 26.11.2013 року вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 187, ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі;
- 11.08.2020 року вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області за ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Зарахувано в строк відбуття покарання: часткове відбуте за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.06.2013 року та за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 листопада 2013 року, з врахуванням строку попереднього ув'язнення на підставі ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Звільнений з-під варти, негайно, в залі суду по відбуттю строку покарання
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст.289 КК України,
14.01.2021 року о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в місті Кременчуці поряд з будинком № 28 по вул. Івана Мазепи, помітив автомобіль бежевого кольору ВАЗ 20163 д.н.з. НОМЕР_1 № шасі НОМЕР_2 , який знаходився припаркований з ключами в замку запалення. Після того, як ОСОБА_4 побачив вказаний вище автомобіль, з метою подальшого його використання у власних цілях, у нього виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння автомобіль бежевого кольору ВАЗ 20163 д.н.з. НОМЕР_1 № шасі НОМЕР_2 ,1992 року випуску, вартістю 19 тисяч 860 гривень, який належить ОСОБА_6 та яким фактично користується та володіє ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 розуміючи, що він не мав ані дійсного, ані уявного права на користування автомобіль бежевого кольору ВАЗ 20163 д.н.з. НОМЕР_1 , усвідомлюючи злочинність своїх дій та бажаючи їх настання, погрожуючи предметом схожим на ніж ОСОБА_7 сів на водійське місце транспортного засобу, шляхом повороту ключа в замку запалення завів двигун та отримавши можливість керування автомобілем розпочав на ньому рух, чим заподіяв матеріального збитку потерпілому ОСОБА_7 , згідно висновку експерта №СЕ-19\117-21\1898-АВ на суму 19 тисяч 860 гривень. Виїхавши із двору будинку АДРЕСА_2 потрапив в ДТП та залишив місце вчинення злочину.
Крім того, 15.02.2021 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_4 перебував у дворі будинку АДРЕСА_3 , де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_8 , який у руках тримав свій мобільний телефон Xiaomi Redmi 7A Matte Black 2\16GB IMEI НОМЕР_3 і у нього виник прямий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_9 , підбіг зліва до ОСОБА_8 та шляхом ривку, відкрито заволодів його мобільним телефоном Xiaomi Redmi 7A Matte Black 2\16GB IMEI НОМЕР_3 вартістю 1929 гривень 33 копійки. В подальшому з місця вчинення злочину, ОСОБА_4 , втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 , матеріального збитку на загальну суму 1929 гривні 33 копійки.
Крім того, 08.03.2021 року близько 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебував у дворі будинку АДРЕСА_2 , де біля входу до аптеки побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_10 , який який стояв біля входу до вказаної аптеки і у нього виник прямий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_9 , підбіг до ОСОБА_10 та своєю рукою наніс останньому один удар в область голови, від якого останній втратив рівновагу та впав на підлогу, після чого обійшовши ОСОБА_10 спереду відкрито заволодів його мобільним телефоном TP-Link Neffos C5 Plus ( 2018 ) який знаходився у нього у кишені куртки вартістю 551 гривня 25 копійок. В подальшому з місця вчинення злочину, ОСОБА_4 , втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_10 , матеріального збитку на загальну суму 551 гривня 25 копійок
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України та за ч.2 ст. 289 КК України.
15 липня 2021 року між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 і обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст. 289 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком..
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
Окрім цього, до угоди про визнання винуватості долучені заяви від потерпілих ОСОБА_8 ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , відповідно до яких останні надали письмові згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_5 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз і в його присутності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України визнав повністю також зазначив, що укладаючи відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також розяснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами. Прокурором надано заяви потерпілих, відповідно до яких вони надають згоду на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, а отже угода відповідає вимогам закону.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Оскільки обвинувачений засуджується до покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст.. 75 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , підлягає скасуванню, а час перебування його під вартою зарахуванню у строк відбуття покарання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.03.2021 року на майно, вилучене під час обшуку від 17.03.2021 року квартири АДРЕСА_4 підлягає скасуванню.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 472, 474 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , укладену 15 липня 2021 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді:
- за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний відносно ОСОБА_4 - скасувати, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання за даним вироком час перебування під вартою з 17 березня 2021 року по 15 липня 2021 року.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів на суму 3269 грн. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.03.2021 року на майно, вилучене під час обшуку від 17.03.2021 року квартири АДРЕСА_4 скасувати.
Речові докази по справі: сім-картку з абонентським номером НОМЕР_4 , пару чоловічих кросівок чорного кольору фірми «Nike», куртку чоловічу чорного кольору - повернути ОСОБА_4 ; автомобіль марки «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 , зарядний пристрій в чохлі білого кольоу, портативну колонку JBL - повернути законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: