Справа № 560/5263/21
іменем України
14 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення директора Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про відмову у затвердженні Висновку, вчинене у формі резолюції від 18.11.2020 на Висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи, 10.12.2018, внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти Рішення про нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи, 10.12.2018, внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на дату встановлення інвалідності.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки при повторному огляді йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Однак його документи були повернуті на підставі пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 №850, так як з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.
Позивач вважає відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, просить задовольнити позов.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вважає позов таким, що не підлягає задоволенню та зазначає, що відмова в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги прийнята правомірно, відповідно до вимог законодавства, оскільки між первинним та вторинним встановленням групи інвалідності минуло понад два роки. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 05.05.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах внутрішніх справ з 2004 по 21.10.2015.
Позивачу медико-соціальною експертною комісією встановлено 20.11.2015 встановлено ІІІ групу інвалідності та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 206700,00 грн.
01.02.2018 під час повторного огляду позивача органами МСЕК йому встановлена ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 1110594 від 10.12.2018.
25.01.2019 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі №560/1374/19 зобов'язано ліквідаційну комісію Управління МВС України в Хмельницькій області скласти висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності відповідно до підпункту 2, пункту 3 Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850; визнано протиправними дії МВС України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням II групи інвалідності.
На виконання вказаного рішення суду ліквідаційною комісією Управління МВС України в Хмельницькій області було направлено до МВС висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 384200,00 грн. Також у висновку вказано про раніше виплачену суму в розмірі 206700,00 грн.
Висновок не був погоджений начальником відділу МОП СВ ДФОП МВС України.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, по матеріалах ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
На виконання вказаного рішення суду, Міністерство внутрішніх справ України прийняло рішення, яким відмовило у затвердженні висновку щодо призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Листом від 24.11.2020 №40034/15-2020 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив Ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області, що медичні документи ОСОБА_1 не відповідають вимогам чинного законодавства та повідомив, що порушені умови пункту 4 Порядку №850, що не дає йому права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі.
Листом №7812/121/29-2020 від 03.12.2020 Управління МВС України в Хмельницькій області позивача повідомлено про те, що матеріали ОСОБА_1 разом із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" було направлено для прийняття рішення до МВС України. Вищезазначені матеріали повернуті з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
Вважаючи спірний висновок протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Питання пов'язані з реалізацією права на соціальний захист неодноразово розглядав і Конституційний Суд України та сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 8-рп/99 та від 20.03.2002 5-рп/2002).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 5-рп/2002).
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (Закон №565) визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначають Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (Порядок №850).
При цьому, 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.
Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.
Положеннями п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", зокрема частиною 6 статті 23 цього Закону в редакції, чинній з 12.03.2015, і відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 7 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з пунктом 8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Пунктом 9 Порядку №850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
При цьому, згадані підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) - члени його сім'ї, батьки та утриманці можуть пред'явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги (пункту 13 Порядку №850).
Пунктом 4 Порядку №850 передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Так, рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що норма пункту 4 Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
В той же час, суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2020 у справі №240/10153/19 в подібних правовідносинах щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності, дійшла висновку про необхідність застосування зазначеного дворічного строку з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а тому особі у якої між первинним та вторинним встановленням групи інвалідності минуло понад два роки, слід відмовляти в призначенні одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскільки між первинним (20.11.2015) та вторинним (01.12.2018) встановленням групи інвалідності позивачу минуло більше двох років, Міністерство внутрішніх справ України, відмовляючи у затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ, діяло правомірно, відповідно до вимог законодавства, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Враховуючи відмову у позові, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 14 липня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м.Київ, Центральна Частина Києва, Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 00032684)
Головуючий суддя В.В. Матущак