08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email
inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кс/381/735/21
381/1389/21
м. Фастів Київська область 15 липня 2021 року
Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
з участю серетаря ОСОБА_2 ,
за участю адвоката ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про часткове скасування арешту на майно,-
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду з клопотанням про часткове скасування арешту на майно посилаючись на те, що 29.04.2021 року слідчим суддею Фастівського міськрайонного суду у справі № 1-кс/381/385/21 винесена ухвала про накладення арешту майна вилученого у ОСОБА_4 . Під час розгляду клопотання слідчим суддею прийняте рішення про накладення арешту серед іншого майна на телефон “iPhone 11” (ІМЕІ №1: НОМЕР_1 , ІМЕІ №2: НОМЕР_2 ). В ході досудового розслідування, сторона захисту після зняття грифу «таємно» ознайомилася з матеріалами НСРД «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду. В ході ознайомлення з вказаними матеріалами встановлено, що відповідно до протоколу складеного 09.06.2021 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» інформації, яка може мати значення для кримінального провадження відсутня, що підтверджено змістом самого протоколу. Вважають що виникли підстави для його часткового скасування у зв'язку із зникненням потреби в такому арешті.
В судовому засіданні ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив скасувати арешт з майна, а саме з мобільного телефона.
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явилися, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали клопотання, прихожу до наступного.
Згідно ст. 131 КПК України, арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 ст. 170 КПК, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частина друга ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі збереження речових доказів.
В даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2021 року до слідчого судді звернувся слідчий СВ Фастівського РУП ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна.
Підставою звернення з даним клопотанням було те, що слідчим відділом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021111310000013 від 01.02.2021 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 369-2 КК України за фактом вимагання на території Фастівського району неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Досудовим розслідуванням встановлено, що під час затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, в ході його особистого обшуку, в порядку ст. 208 КПК України, що мав місце 27.04.2021 виявлено та вилучено мобільний телефон “iPhone 11” (ІМЕІ №1: НОМЕР_1 , ІМЕІ №2: НОМЕР_2 ), мобільний телефон “iPhone 7” (ІМЕІ: НОМЕР_3 ), банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії ВЗ1005512, банкноту номінальною вартістю 200 гривень серії ПЄ2944741, банкноту номінальною вартістю 200 гривень серії ТА9117167, банкноту номінальною вартістю 50 гривень серії КБ4746553, банкноту номінальною вартістю 20 гривень серії ТВ3012069 та банкноту номінальною вартістю 10 гривень серії ЮВ1068605.
Під час обшуку ТЗ-Volkswagen Transporter, реєстраційний номер АІ2277НК, що мав місце 27.04.2021 року виявлено та вилучено банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії СГ2503250, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії ГН2655296, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії МА9974635, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії МА9695019, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії УБ6666399, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії УИ0353514, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії ГТ2546175, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії УГ9349061, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії ЗИ9900991, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії ВГ8979922, банкноту номінальною вартістю 500 гривень серії ХЗ7913824.
Постановою слідчого СВ Фастівського РУП від 28.04.2021 року про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, вилучене майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Згідно ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду від 29.04.2021 року було накладено арешт на на вилучені 27.04.2021 у ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 та обшуку автомобіля ТЗ-Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_4 , а саме: грошові кошти в сумі 5000 гривень, мобільний телефон “iPhone 11” (ІМЕІ №1: НОМЕР_1 , ІМЕІ №2: НОМЕР_2 ), мобільний телефон “iPhone 7” (ІМЕІ: НОМЕР_3 ). Також накладено арешт на автомобіль ТЗ-Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
28.04.2021 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Згідно п. 13 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 “Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження”, слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Заявник посилається на те, що на даний час є підстави для часткового скасування арешту майна, оскільки сторона захисту після зняття грифу «таємно» ознайомилася з матеріалами НСРД «зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду.
Разом з тим, метою арешту вилученого майна було забезпечення їх збереження як речових доказів. Підставою для арешту вказаного майна стало достатність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України. Вказана Ухвала в Апеляційному порядку не оскаржувалася.
Також, з матеріалів кримінального провадження № 42021111310000013 від 01.02.2021 року вбачається, що на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні не завершено, проводяться слідчі розшукові дії для встановлення всіх обставин справи.
Речові докази, а саме майно на яке накладено арешт можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що на даний час, вказане майно являється речовими доказами і з метою забезпечення недопущення настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення кримінального провадження, клопотання про часткове скасування арешту не підлягає до задоволення та є таким що подано передчасно.
Керуючись ст. ст.170,174,309 КПК України, слідчий суддя
В задоволені клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про часткове скасування арешту на майно відмовити.
Ухвала в порядку ст.309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1