Справа № 369/4980/21
Провадження № 3/369/3736/21
Іменем України
05.07.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, за участю захисника Шияна О. А.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 081237, 10 квітня 2021 року о 17:35 год., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Kangoo», днз НОМЕР_2 , рухаючись по вул. М. Грушевського в м. Боярка Фастівського (Києво-Святошинського) району Київської області, здійснив рух транспортного засобу через залізничний переїзд при увімкненому забороняючому (червоному) сигналі світлофора, порушивши пп. «в» п. 20.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 123 КУпАП.
В попередньому судовому засіданні водій ОСОБА_1 , вину в порушенні ПДР України, передбачених пп. «в» п. 20.5 не визнав та пояснив, що здійснював рух через залізничний переїзд на дозволений сигнал світлофору з дотриманням ПДР України. Вважає, що вказані відомості в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та в матеріалах справи відсутні будь-які докази його винуватості.
У зв'язку з чим, судом було надіслано запити про надання відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження наявних на залізничному переїзді. Проте, у відповідь на запит працівники поліції ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області надіслали DVD - диск, який не містить жодної інформації, щодо руху автомобіля «Renault Kangoo», днз НОМЕР_2 , через залізничний переїзд на заборонений сигнал світлофору.
Крім того, захисником Шияном О. А. в інтересах водія ОСОБА_1 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі про притягнення його довірителя до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 123 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Дане клопотання аргументував відсутністю в матеріалах справи достатньої кількості належних та допустимих доказів винуватості його довірителя.
До суду було здійснено виклик інспектора Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, яким складено протокол та свідків в присутності яких водій ОСОБА_2 відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення, однак останні в судове засідання не з'явилися.
В наступні судові засідання 07 червня та 05 липня 2021 року водій ОСОБА_1 та його захисник Шиян О. А. не з'явилися, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені у передбаченому законом порядку. Будь-яких клопотань про їх участь в судовому засіданні не надходило. У зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки його явка в судове засідання не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані суду докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КУпАП передбачена відповідальність водіїв за порушення правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Згідно з пп. «в» п. 20.5 ПДР України рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, серед яких, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081237 від 10 квітня 2021 року, клопотання захисника Шияна О. А. в інтересах ОСОБА_1 , оглянувши наданий у відповідь на запит DVD-диск, який не містить будь-якої інформації, суд дійшов висновку, що клопотання захисника Шияна О. А. підлягає задоволенню, оскільки в даній конкретній справі відсутні будь-які докази на підтвердження винуватості водія ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081237 від 10 квітня 2021 року.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, я ка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Згідно з ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 123 ч. 1, 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 ч. 2 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 123 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081237 від 10 квітня 2021 року) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. А. Козак