Справа № 368/1019/20
2-а/368/4/21
Рішення
Іменем України
"01" липня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Редька О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області (м.Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні,1 код ЄДРПОУ 04054613) про скасування постанови адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 11.09.2020 року виконавчий комітет Кагарлицької міської ради, розглянувши протокол АПР 18 №203913 від 21.08.2020 р., виніс постанову №19/20 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.
Однак позивач вважає дану постанову неправомірною, необґрунтованою та просить її скасувати.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Просили суд слухати справу у їхню відсутність, позов підтримують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, просив суд слухати справу у їхню відсутність, проти задоволення позову заперечують.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 11.09.2020 року виконавчий комітет Кагарлицької міської ради, розглянувши протокол АПР 18 №203913 від 21.08.2020 р. який склав старший ДОП ВП №1 (з обслуговування м.Ржищів та Кагарлицького району), капітан поліції Барченко М.В., виніс постанову №19/20 про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що 21.08.2020 року о 9 год. 30 хв. у м.Кагарлику по вул. Незалежності, 26 ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю баштанними культурами (дині, кавуни) у невстановленому для торгівлі місці та без відповідального дозволу Кагарлицької міської ради.
Відповідно до п.п.1-2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів та затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
До об'єктів благоустрою населених пунктів, відповідно до п. п. «г» п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Відповідно до п. 2, 3 ч.2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунтків» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Організацію благоустрою населених пунктів, відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Рішенням Кагарлицької міської ради від. 03.04.2003 року № 87- ІХ-ХХІУ затверджено Правила благоустрою території міста Кагарлика, забезпечення в ньому чистоти та належного санітарного стану.
Пунктом 3.11. Правил заборонено здійснювати торгівлю з рук, причепів, транспортних засобів без дозволу у невстановлених місцях.
Відповідно до вимог ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 6 КУпАП передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
Частиною 1 статті 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 152 КУпАП - порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст.252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
У відповідності до ст.252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Разом з тим, відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Обґрунтовуючи у відзиві на позов правомірність свого рішення (постанови) відповідачем посилався на те, що позивач «користується» своїм правом виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, оскільки він не є громадянином України та нібито не розуміє українську мову та її законодавство, однак у Кагарлицькій міській раді та мережі Інтернет він неодноразово доводив своє знання та розуміння української мови. Позивач свідомо відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення та отримувати копію протоколу. Згідно рапорту ст.дільничного офіцера поліції ВП № 1 (з обслуговування м. Ржищів та Кагарлицького району) Обухівського ВП ГУНП в Київській області Барченка М.В. та пояснення свідка - ОСОБА_2 , Позивач здійснював торгівлю з причепа у невстановленому місці, відмовився від спілкування з представниками поліції.
Позивач постійно порушує Правила благоустрою міста Кагарлика та здійснює торгівлю продуктами харчування у невстановлених місцях, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме за порушення вимог ст. 152 КУпАП, а тому при винесенні штрафу не був застосований мінімальний штраф у розмірі 850,00 грн.
Позивач невірно трактує Правила благоустрою території міста Кагарлика, забезпечення в ньому чистоти та належного санітарного стану, що були затверджені рішенням Кагарлицької міської ради від 03.04.2003 № 87- ІХ-ХХІУ, стверджуючи, що у Правилах відсутня норма, яка забороняє здійснювати торгівлю.
Посилання позивача на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП не спростовує наявність вказаного проступку так як диспозицією цієї статті встановлено, що порушення правил благоустрою населених пунктів тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи те, що під час судового розгляду відповідачем були надані належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем, спростовано твердження останнього про його не причетність до вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП, була доведена в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що рішення відповідача суб'єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято без порушення вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви без задоволення.
18.03.2020 Постановою Великої Палати Верховного Суду установлено, що "за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-УІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають".
Діюче законодавство розмежовує дві правові категорії "державне мито" та "судовий збір" та вони не є тотожними у випадках оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, згідно з правовою позицією Верховного Суду, у випадках оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, скаржнику (позивачу) необхідно сплачувати судовий збір, що дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на день подачі заяви складає 768,40 грн.)
А тому з позивача слід стягнути судовий збір.
Враховуючи виклакдене, керуючись ст. 243,244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-
постановив :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області (м.Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні,1 код ЄДРПОУ 04054613) про скасування постанови адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржена до Шостого Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст рішення виготовлено 05.07.2021р.
Суддя: Т.Є.Іванюта