Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
15 липня 2021 р. справа № 520/7101/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Бідонька А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд: постановити до стягнення на його користь заробітну плату шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за кожен місяць починаючи з квітня 2015 року по квітень 2021 року згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021. року відкрито спрощене провадження по справі.
Через канцелярію суду позивачем 24.05.2021 року подана заява про зміну предмета позову, в якому позивач змінює позовні вимоги та просить суд: постановити до стягнення на його користь заробітну плату шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за кожен місяць починаючи з квітня 2015 року по квітень 2021 року згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, а також шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 09.09.2016 року по квітень 2021 року згідно з частиною 1. ст. 117 КЗпП України..
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 року заяву позивача про зміну предмету позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати - прийнято.
Подальший розгляд справи здійснено у межах наступних позовних вимог: постановити до стягнення на його користь заробітну плату шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за кожен місяць починаючи з квітня 2015 року по квітень 2021 року згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, а також шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 09.09.2016 року по квітень 2021 року згідно з частиною 1. ст. 117 КЗпП України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати - залишено без руху.
Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення із вищевказаним позовом.
Через канцелярію суду 13.07.2021 року позивачем була надана заява про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про поновлення строку звернення до суду. В обгрунтування заяви про поновлення строків звернення до суду позивач зазначив, що листом відповідача від 15.04.2021 року №20-02-ПІ-44, який позивачем було отримано 22.04.2021 року, йому стало відомо про те, що у квітні 2021 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі №820/3284/18 проведено доплату індексації заробітної плати за 2015 рік. Вказує, що відлік строку звернення до суду відбувся саме з 22.04.2021 року. Заяву про зміну предмету позову від 21.05.2021 року позивачем було подано 24.05.2021 року, якою було доповнено позовні вимоги проханням постановити до стягнення на користь позивача заробітну плату шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 09.09.2016 року по квітень 2021 року згідно з частиною 1. ст. 117 КЗпП України.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 року по справі №820/3313/17, зазначено, що право позивача на звернення до суду з цим адміністративним позовом щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні обмежено місячним строком відповідно до вимог частини п'ятої статті 122 КАС України, що у свою чергу не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Вказана позиція зазначена також у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року в справі №240/532/20, ухвалюючи таке рішення Верховний Суд одночасно відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в його постановах, а також погодився з висновком щодо застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в інших його постановах, зокрема, від 4 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).
Крім цього, початок перебігу строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 у справі №826/10808/18.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З матеріалів справи судом встановлено, що 12.04.2021 року позивачу було перераховано відповідачем кошти у розмірі 742,62 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №185 від 08.04.2021 року. У призначенні платежу зазначено, що грошові кошти у розмірі 742,62 грн. - доплата індексації за 2015 рік ОСОБА_1 згідно постанови ВП №59825439 від 15.10.2019 р. по справі №820/3284/18.
Тобто, саме з моменту зарахування зазначених грошових коштів, а саме 12.04.2021 року, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Проте, заява про зміну предмету позову в якій позивач просив суд, зокрема, постановити до стягнення на його користь заробітну плату шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 09.09.2016 року по квітень 2021 року згідно з частиною 1. ст. 117 КЗпП України, надійшла до суду 24.05.2021 року що підтверджується штемпелем суду, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, а саме те, що про порушення свої прав він дізнався лише після отримання листа відповідача від 15.04.2021 року №20-02ПІ-44 - 22.04.2021 року не є обгрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що доплата індексації за 2015 рік ОСОБА_1 була виплачена 12.04.2021 року, а тому суд вважає їх неповажними.
Позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.
Таким чином, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду із заявою про поновлення пропущених строків позивачем не надано належних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом. Викладені у вказаній заяві обставини, визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви не усунуті.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи те, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду визнані судом не поважними, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях в частині позовних вимог щодо постановлення до стягнення на користь позивача заробітної плати шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 09.09.2016 року по квітень 2021 року згідно з частиною 1. ст. 117 КЗпП України .
Керуючись ст.ст. 122,, 123, 240, 248, 256, 294,295, 297 КАС України, суд ,-
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати - відмовити
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях в частині позовних вимог щодо постановлення до стягнення на користь позивача заробітної плати шляхом зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період з 09.09.2016 року по квітень 2021 року згідно з частиною 1. ст. 117 КЗпП України - залишити без розгляду.
Копію даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.