Справа № 362/2726/21
Провадження № 1-кп/362/536/21
Іменем України
15.07.2021 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12020110140000581 від 18.03.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Василькові Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працює, житель АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє 07.04.2021 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
Так, 17.03.2020 близько 13:30 год. ОСОБА_4 перебував у приміщені магазину ТОВ «Watsons», що у м. Васильків Київської області по вул. Декабристів, 2, і у нього виник умисел на викрадення парфумерної продукції. Зайшов до парфумерного відділу, де взяв дві одиниці чоловічої туалетної води «Titti Bluni» COLLEZIONE, ємністю 100 мл. кожна і поклав їх у внутрішню кишеню куртки, не оплативши за ці товарно-матеріальні цінності, пройшов касову зону, вийшов з приміщення магазину, після чого його зупинили працівники ТОВ «Watsons».
При цьому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, мав корисливу мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, вчинив всі дії для доведення кримінального правопорушення до кінця, скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає.
Згідно з висновку експерта № 131/690 від 03.04.2020 вартість викраденого складає 718 гривень.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 при його допиті у судовому засіданні, визнав себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Він повністю погодився з його кваліфікацією і фактичними обставинами, які викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 17.03.2020 зайшов до магазину «Watsons» і раптово вирішив вкрасти туалетну воду. Пройшов повз касу магазину і його затримали. Щиро кається у скоєному, просив суд не карати суворо.
Представник потерпілого у судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, при призначення покарання покладається на розсуд суду.
Учасники судового процесу просили суд розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Водночас суд роз'яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.
Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, речових доказів, судових витрат, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 доведена повністю поза розумним сумнівом, його дії вірно кваліфікованіза ч. 1 ст. 185 КК України, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.
У силу положень ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, зважаючи на зазначене і враховуючи дату вчинення ОСОБА_4 цього кримінального правопорушення, суд застосовує положення ч. 1 ст. 185 КК України у відповідній попередній редакції закону.
Згідно зі ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, особи винного, щирого каяття обвинуваченого у вчиненому, фактичного відшкодування шкоди потерпілому шляхом повернення викраденого, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи особу ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у відповідній редакції закону. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Судом встановлено що вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.04.2021 року № 362/1347/21 затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12019110140001473, укладену 04.03.2021 між прокурором та ОСОБА_4 , останнього визнано винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., який ним не сплачений.
Отже, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_4 суд враховує положення ч. 4 ст. 70 КК України.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Розподіл процесуальних витрат суд вирішує в порядку ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом повного складання призначених покарань визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 314 (триста чотирнадцять) гривень 02 копійок.
Речові докази після набрання вироком законної сили - дві одиниці туалетної води «Titti Bluni» COLLEZIONE, ємністю 100 мл., які передані на відповідальне зберігання під розписку адміністратору магазину ТОВ «Watsons» ОСОБА_6 , - залишити у власності ТОВ «Watsons».
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1