Справа № 939/1465/20
Іменем України
14 липня 2021 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої судді - Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, обгрунтовуючи її тим, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 24 грудня 2020 року з нього (заявника) стягнуто на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 74909,81 грн. та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2102 грн.
Відповідно до вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист та поданий на виконання до Бородянського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), старшим державним виконавцем було відкрите виконавче провадження № 64723539.
У межах даного виконавчого провадження старший державний виконавець своєю постановою від 18 травня 2021 року наклав арешт на грошові кошти, що містяться на його розрахунковому рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль», про що він (заявник) дізнався 3 червня 2021 року.
В цей же день, 3 червня 2021 року, він звернувся до Бородянського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту з коштів, які знаходяться на вказаному рахунку та надходили на цей рахунок як заробітна плата, однак отримав відмову у знятті арешту.
Вважав, що зазначена постанова державним виконавцем винесена неправомірно, з порушенням його прав на соціальний захист, який йому забезпечувала заробітна плата, та на вільне володіння та розпорядження його власністю.
Тому просив поновити строк на оскарження вказаної постанови старшого державного виконавця як пропущений з поважних причин, так як він вже звертався до суду 14 червня 2021 року із даною скаргою та вона була повернута без розгляду, визнати зазначену постанову протиправною та зобов'язати старшого державного виконавця Бородянського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Бузніцьку Т.Г. скасувати арешт, накладений на грошові кошти, що знаходяться на його розрахунковому рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
В судове засідання заявник не з'явився, просив справу розглядати без його участі.
Старший державний виконавець Бузніцька Т.Г. в судовому засіданні вважала свої дії правомірними, а скаргу безпідставною та просила у задоволенні її відмовити.
Представник АТ КБ «Приватбанк» Кальонкін О.С. в судовому засіданні також вважав, що оспорювана постанова винесена державним виконавцем правомірно, а тому скарга не підлягає задоволенню.
Вислухавши державного виконавця та представника стягувача, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши матеріали виконавчого провадження № 64723539, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 24 грудня 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 74909,81 грн. та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2102 грн. (а.с.14).
3 лютого 2021 року Бородянським районним судом на виконання даного рішення було видано виконавчий лист (а.с.62-63).
На підставі заяви АТ КБ «Приватбанк» старшим державним виконавцем Бородянського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Бузніцькою Т.Г. 5 березня 2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа (а.с.64-65).
Постановою старшого державного виконавця Бородянського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Бузніцької Т.Г. від 18 травня 2021 року в даному виконавчому провадженні було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , зокрема, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», який відкритий на ім'я ОСОБА_1 та використовується для виплати йому заробітної плати ТОВ «АТБ-Маркет», що підтверджується копією вказаної постанови, історією по картковому рахунку, сформованою та виданою АТ «Райффайзен Банк Аваль» 8 червня 2021 року, довідкою ТОВ «АТБ-Маркет» (а.с.13-42).
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.
Як встановлено судом, постановою старшого державного виконавця Бородянського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Бузніцької Т.Г. від 18 травня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ на ім'я ОСОБА_1 , зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», який відкритий на ім'я заявника та використовується для виплати йому заробітної плати ТОВ «АТБ-Маркет» (13-42).
Із змісту постанови старшого державного виконавця Бородянського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Бузніцької Т.Г. від 18 травня 2021 року про накладення арешту на кошти боржника вбачається, що державний виконавець визначила банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.
АТ «Райффайзен Банк Аваль», на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
За таких обставин, рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Отже, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому посилання заявника на те, що накладення арешту на його грошові кошти порушує право на отримання ним заробітної плати є необґрунтованим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що старшим державним виконавцем оскаржувану постанову про арешт коштів боржника винесено відповідно до вимог діючого законодавства, підстав для її скасування не вбачається, а тому в задоволенні скарги необхідно відмовити, поновивши при цьому заявнику строк на звернення до суду з вказаною скаргою, так як з даною скаргою він звертався до суду ще 14 червня 2021 року та вона була повернута без розгляду.
Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.258, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Повна ухвала суду складена 15 липня 2021 року.
Головуючий-суддяА. Міланіч