Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 липня 2021 року № 520/679/21
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Харківської обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування протоколу і наказу, стягнення різниці у заробітку, -
30.06.2021 року представник Харківської обласної прокуратури звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення суду, в якій просить суд: роз'яснити рішення Харківсткого окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 520/679/21 з позовом ОСОБА_1 до Першої кадрової комісії з атестації регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Харківської обласної прокуратури, третя особа: Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними рішення, наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині суми та порядку обчислення стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць.
В обґрунтування поданої заяви вказано, що під час негайного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 520/679/21 виникла потреба у наданні судом роз'яснення щодо конкретної суми, яка повинна бути стягнута на користь позивачки за один місяць, враховуючи, що в даному випадку відсутній факт вимушеного прогулу, адже позивачка до теперішнього часу не звільнена, перебуває на тій самій посаді в прокурату Харківської області та отримує заробітну плату, а рішенням суду позивачку поновлено на рівнозначній посаді в Харківській обласній прокуратурі у той час, як на вказаній посаді позивачка не працювала та до обласної прокуратури не переводилась.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Представником позивача, через канцелярію суду, надано заяву про проведення судового засідання без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 253 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення в порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомлення учасників справи та державного виконавця. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із положеннями п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 по справі №520/679/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування протоколу і наказу, стягнення різниці у заробітку - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ прокурора Харківської області від 11.09.2020 №2225к. Поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді відділу ювенальної юстиції Харківської обласної прокуратури. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) різницю у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи по день винесення судом рішення про поновлення. Визнано протиправним та скасувати наказ Керівника Харківської обласної прокуратури від 11.09.2020 №2221к. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2021 ро справі №520/679/21 визнано протиправним та скасуванно Рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки за № 305 від 10.04.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Суд зазначає, що роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Відповідно до правової позиції, викладеної Вищим адміністративним судом України у постанові від 06.05.2010 року, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
У заяві про роз'яснення рішення суду заявник просить суд надати роз'яснення в частині суми та порядку обчислення стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць.
При цьому, дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду, суд зазначає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує.
Тобто, у вказаному рішенні чітко зазначено, що відповідач має зробити для поновлення порушеного права позивача.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 254, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Харківської обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування протоколу і наказу, стягнення різниці у заробітку - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.М.Тітов