Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 липня 2021 року № 520/9306/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-визнати незаконним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №4 (Вовчанськ) управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, викладене у листі відділу перерахунків пенсій №4 (Вовчанськ) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за підписом «відповідальна особа ОСОБА_2 » від 14.05.2021 за №2000-0308-8/65870 на ім'я ОСОБА_1 , про те що переведення ОСОБА_1 «на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не доцільно» та переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 , на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 12.08.2020, згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 по справі №520/12079/2020;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при обчисленні пенсії за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723- XII від 16.12.1993 врахувати довідки, видані головним управлінням ДПС в Харківській області 12.08.2020 №175/к/20-40-13-02-09 та №174/к/20-40-13-02-09;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити позивачу заборгованість, яка виникла при перерахунку пенсії з 12.08.2020 при переході на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
В обґрунтування позовних вимог вказав, що протиправне рішення відповідача порушує право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, яка передбачена законодавством України.
Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито спрощене провадження у зазначеній справі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 з 16 вересня 2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_1 12 серпня 2020 звернулась до управління із заявою про переведення на пенсію державного службовця за нормами Закону України "Про державну службу".
Рішенням № 1776 від 17.08.2020 відмовлено позивачу у переведенні на інший вид пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 у справі №520/12079/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №15 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1776 від 17.08.2020 про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди її роботи з 28.09.2001 по 11.11.2004, з 12.11.2004 по 07.11.2007, та з 08.11.2007 по 12.06.2012.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 12 серпня 2020 згідно заяви ОСОБА_1 .
Листом від 14.05.2021 №2000-0308-8/65870 позивача повідомлено позивача, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі №520/12079/2020, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи з 28.09.2001 по 11.11.2004, з 12.11.2004 по 07.11.2007 та з 08.11.2007 по 12.06.2012 та перевести на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Оскільки у рішенні суду №520/12079/2020 від 29.10.2020 не розглядається питання порядку обчислення заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, врахувати довідки, видані головним управлінням ДПС в Харківській області 12.08.2020 №175/к/20-40-13-02-09 та №174/к/20-40-13-02-09 при обчисленні пенсії немає підстав. Таким чином переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не доцільно.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зазначений Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
Відповідно до пункту 8 Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
За пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, цей Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.
У 2008 році діяв Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 №3723-XII (Закон втратив чинність на підставі Закону №889-VIII).
Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Рішенням суду у справі №520/12079/2020, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач має більше 20-ти років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців 20 років 05 місяців 6 днів, який набуто до 01 травня 2016 року (з 1991 року по 2012 рік), тому має право на одержання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
При цьому, спірними у даній справі є правовідносини щодо врахування пенсійним органом довідок, які видані головним управлінням ДПС в Харківській області 12.08.2020 №175/к/20-40-13-02-09 та №174/к/20-40-13-02-09.
Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
Як вказано вище, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
У відповідності до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на дату призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, зазначеними нормами визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Таким чином, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до Постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 та якими, зокрема, виключено пункт 4.
01 травня 2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, з 01.05.2016 Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
Стаття 22 Конституції України зазначає: права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (у тому числі і Законом України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування»). Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод», Конституційний Суд України в мотивувальній частини свого рішення від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: «Зміст прав і свобод людини -це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 роз'яснив що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що неоднорідними і загальними» При цьому Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена». У зв'язку з цим, Конституційний Суд України вважає, що визнання законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, у поєднанні з нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ передбачено право на перерахунок пенсії з урахуванням ст. 22 Конституції України.
У рішенні від 17 жовтня 1986 у справі "Ріс проти Сполученого Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини.
Право на призначення та виплати пенсії, підпадає під дію ст.1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значенні цього положення, отже, не призначення та невиплата пенсії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки наявний стаж роботи позивача на посадах в органах державної служби передбачає право на перерахунок раніше призначених пенсій у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а нові норми законодавства фактично звужують право позивача на перерахунок та виплату пенсії в належному розмірі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме визнання протиправним та скасування рішення у формі листа від 14.05.2021 за №2000-0308-8/65870 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 , на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 12.08.2020, згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі №520/12079/2020; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при обчисленні пенсії за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723- XII від 16.12.1993 врахувати довідки, видані головним управлінням ДПС в Харківській області 12.08.2020 №175/к/20-40-13-02-09 та №174/к/20-40-13-02-09; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити позивачу заборгованість, яка виникла при перерахунку пенсії з 12.08.2020 при переході на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення у формі листа від 14.05.2021 за №2000-0308-8/65870 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 , на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 12.08.2020, згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі №520/12079/2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при обчисленні пенсії за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723- XII від 16.12.1993 врахувати довідки, видані головним управлінням ДПС в Харківській області 12.08.2020 №175/к/20-40-13-02-09 та №174/к/20-40-13-02-09.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла при перерахунку пенсії з 12.08.2020 при переході на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,0 грн. (дев'ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 липня 2021.
Суддя Севастьяненко К.О.