Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
12 липня 2021 р. Справа № 520/6705/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0030714-5706-2034 від 05.02.2020 щодо нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 4043,64 грн;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0030713-57062034 від 05.02.2020 щодо нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 2879,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що оскаржувані рішення не містять інформації ані про об'єкт оподаткування, ані про базу оподаткування, а також до них не було додано жодних розрахунків. Позивач вказує, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме реєстраційної довідки №241374224 щодо ОСОБА_1 відомості відсутні. Також відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме реєстраційної довідки №241373620 об'єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності з 13.06.2017 ОСОБА_2 . Позивач вважає, що відповідачем неправильно визначено базу оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, неправомірно нараховано суми з цього податку, визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому такі рішення підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до інформації, отриманої від Департаменту територіального контролю та довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 у 2019 році належали: квартира загальною площею 69,00 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира загальною площею 96,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , інші приміщення, які розташовані ща адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 257,7 кв.м. Розрахунок оскаржуваних рішень здійснено відповідачем з урахуванням ставки податку за 2019 рік, визначеного Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яка становила 41,73 грн за 1 квадратний метр бази оподаткування (1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2019 року).
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як встановлено судом з матеріалів справи, контролюючим органом було направлено на адресу ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0030714-5706-2034 від 05.02.2020 щодо нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 4043,64 грн та податкове повідомлення-рішення №0030713-5706-2034 від 05.02.2020 щодо нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 2879,37 грн.
Розрахунок оскаржуваних рішень здійснено відповідачем з урахуванням ставки податку за 2019 рік, визначеного Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яка становила 41,73 грн за 1 квадратний метр бази оподаткування (1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2019 року).
Податковим органом, для розразунку суми податку щодо кожного об'єкту нерухомості, було визначено загальну площу об'єктів, які на думку контролюючого органу перебували у 2019 році у приватній власності ОСОБА_1 , яка становить 423,3 кв.м. (69,00+96,90+257,7)
Для обрахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було визначено питому вагу для кожного об'єкту нерухомості:
69,00/423,3 = 0,163; 96,90/423,3 = 0,229; 257,7/423,3 = 0,608.
З огляду на вищевказане, судом встановлено, що контролюючим органом було здійснено розрахунки спірних податкових повідомлень-рішень:
- №0030714-5706-2034 від 05.02.2020 (на суму 4043,64 грн): 423,3 (загальна площа нерухомості) х 0,163 (питома вага об'єкту) х 41,73 (ставка податку за 2019 рік);
- №0030713-5706-2034 від 05.02.2020 (на суму 2879,37 грн): 423,3 (загальна площа нерухомості) х 0,229 (питома вага об'єкту) х 41,73 (ставка податку за 2019 рік).
Позивач, отримавши податкові вимоги, які були сформовані внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до контролюючого органу з адвокатськими запитами щодо роз'яснень з приводу походження вказаних вимог.
З відповіді на адвокатськи запити ОСОБА_1 дізнався, що податковим органом було прийнято оскаржувані повідомлення-рішення на підставі даних, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна.
Вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті владним суб'єктом з порушенням податкового законодавства та належним чином не направлені на адресу позивача відповідно до закону, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
Рішенням про результати скарги розгляду скарги від 10.03.2021 №1268/М/99-00-06-01-04-09, Державна податкова служба України залишила без змін спірні податкові повідомлення-рішення, а скаргу заявника без задоволення.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вказуючи про неправомірність визначення відповідачем бази оподаткування, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266. 1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1. п. 266.2. ст.266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).
Відповідно до п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Судом встановлено з наданих представником позивача реєстраційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №241373620 щодо об'єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , що нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 з 13.06.2017.
Тобто, податкове зобов'язання, нараховане податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2020 №0030713-5706-2034, нараховані позивачу на нерухоме майно, що не перебуває у його власності, що свідчить про його неправомірність.
Відтак, позовна вимога в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0030713-5706-2034 від 05.02.2020 підлягає задоволенню.
Натомість, як встановлено судом з наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна позивачу належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 96,9 кв.м.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України).
Податок за 2019 рік нараховується згідно з додатком №1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові".
Пунктом 2 додатку 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 № 542/17 встановлено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1%.
Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" мінімальна заробітна плата у 2019 році становила 4173 гривні.
З огляду на викладене, ставка податку, яка врахована контролюючим органом при визначенні розміру суми податкового зобов'язання, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення становить 41,73 гривні.
Як зазначено вище, за правилами підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до, зокрема, до: об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту.
Згідно підпункту "б" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.
Отже, на виконання вимог підпункту "б" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України та відповідно даних Реєстру речових прав на нерухоме майно оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0030714-5706-2034 від 05.02.2020 позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єктом: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 96,9 кв.м.
Відповідно пп. б) п. 266.1.2 ч. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Оскільки ОСОБА_1 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна є єдиним власником квартири загальною площею 96,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0030714-5706-2034 від 05.02.2020.
Щодо посилань позивача на те, що разом із оскаржуваним рішенням податковим органом не надіслано розрахунок суми податкового повідомлення - рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку у контролюючого органу щодо надсилання платнику податку разом із податковим повідомлення - рішенням розрахунку до нього.
Також, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що в оскаржуваному рішенні не вказано інформації про об'єкт оподаткування, оскільки в податковому повідомлення - рішенні №0030714-5706-2034 від 05.02.2020 вказано період за який нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому, базу оподаткування взято на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП: 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0030713-57062034 від 05.02.2020 щодо нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 2879,37 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відповити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП: 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова