Справа № 500/3387/21
15 липня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду
України в Тернопільській області у зарахуванні ОСОБА_1 до спеціального та страхового стажу періоди роботи:
з травня 1994 року по грудень 1999 року в ТзОВ "Доля" с. Городниця Гусятинського району Тернопільської області, селянської спілки "Городницька";?
НОМЕР_1 у ТзОВ "Товстенське" с. Товсте Гусятинського району, у колгоспі "60- річчя Рад. України" с. Товсте та селянській спілці "Товстенська" с. Товсте Гусятинського району Тернопільської області;
з лютого 2000 - по липень 2001 на посаді вихователя у ТзОВ "Городниця" с. Городниця Гусятинського району Тернопільської області.
з лютого 1988 року по квітень 1994 року на посаді вихователя дитячого садка колгоспу "Товстенське" Товстенької восьмирічної школи;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та страхового стажу періоди роботи:
з травня 1994 року по грудень 1999 року в ТзОВ "Доля" с. Городниця Гусятинського району Тернопільської області, селянської спілки "Городницька";
1991, 1993 у ТзОВ "Товстенське" с. Товсте Гусятинського району, у колгоспі "60- річчя Рад. України" с. Товсте та селянській спілці "Товстенська" с. Товсте Гусятинського району Тернопільської області;
з лютого 2000 - по липень 2001 на посаді вихователя у ТзОВ "Городниця" с. Городниця Гусятинського району Тернопільської області.
з лютого 1988 по квітень 1994 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу "Товстенське" Товстенької восьмирічної школи та призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", провівши перерахунок пенсії з 17 грудня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак їй було відмовлено у зв'язку із недостатністю спеціального стажу. Проте позивач вважає таку відмову протиправною, та вказує на те, що має достатній стаж для її призначення, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Ухвалою судді від 17.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача 07.07.2021 подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову та, зокрема вказує, що в уточнюючих довідках наданих позивачкою наявні відомості, а саме ім'я позивачки, що не відповідають її паспортним даним.
Позивач в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання також не прибув, подав заяву про розгляд даної справи без його участі.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.12.2020 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розглянувши вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 29.03.2021 №1900-0303-8/10086 повідомив позивачку про те, відсутні підстави для її призначення, оскільки спеціальний стаж складає 16 років 07 місяців 10 днів, що меншим за необхідний для призначення пенсії за віком.
Так, у даному листі відповідач вказав, що згідно представлених документів для призначення пенсії (трудова книжка, диплом та дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування) в страховий її стаж враховано такі періоди:
навчання з 01.09.1983 по 28.06.1987;
робота за інформацією, яка міститься в індивідуальних відомостях форма ОК-5 з 01.01.1999 по 31.12.1999;
робота за інформацією, яка міститься в індивідуальних відомостях форма ОК-5 з 01.02.2000 по 25.02.2000;
робота в Городницькому дитячому садочку з 01.03.2001 по 31.08.2019;
отримання допомоги по безробіттю з 10.09.2019 по 05.06.2020.
До спеціального стажу зараховано періоди роботи з 01.03.2001 по 10.10.2017.
Поряд із цим повідомлено, що згідно довідок від 25.07.2013 №№866, 867, виданих Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради до її страхового стажу не зараховано зарахувати роботу в колгоспі « 60-річчя Радянської України», селянській спілці «Товстенська» за 1991, 1993, оскільки в документах архівного фонду ТзОВ «Товстенське» за вищезазначені роки роботи містяться відомості про роботу « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним позивача.
Також до страхового стажу не враховано період роботи у в колгоспі « 60-річчя Радянської України» з 1988 по 1991, так як відповідно до довідки від 17.07.2013 №230, виданої архівним відділом Гусятинської РДА вбачається, що відомості про роботу ОСОБА_1 у даний період, в документах архівного фонду колгоспу « 60-річчя Радянської України» відсутні.
Теж, згідно довідок від 25.07.2013 №№868, 871, 872 виданих Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради, як до страхового так і до спеціального стажу не зараховано роботу на посаді вихователя в селянській спілці «Городницька», ТзОВ «Доля» з травня 1994 року по грудень 1999 року, в 2000 році на посаді вихователя в ТзОВ «Городниця», оскільки в документах архівного фонду ТзОВ «Доля» за вищезазначені роки роботи містяться відомості про роботу « ОСОБА_2 3.», що не відповідає паспортним даним позивача.
Не погодившись із такою відмовою, позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058- IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV.
Відповідно до пунктів 2-1, 16 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” положення Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” застосовується в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54, та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсії за вислугу років призначаються за умови наявності станом на 01.04.2015 спеціального стажу не менше 25 років, станом на 01.01.2016 - не менше 25 років 6 місяців, станом на 11.10.2017 - не менше 26 років 6 місяців.
До стажу роботи, зараховується період роботи на відповідних посадах у відповідних закладах згідно із Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із внесеними змінами) (далі- Перелік).
Розділом 1 “Освіта” вищевказаного Переліку визначено заклади, установи та посади, які дають право на пенсію за вислугу років, зокрема вихователі у Дошкільних навчальних закладах всіх типів.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Як вбачається із записів №01 та №02 в трудовій книжці позивачки НОМЕР_2 (дублікат) ОСОБА_1 з 18.02.1988 по 30.04.1994 працювала вихователем дитячого садка колгоспу "Товстенський".
Як видно із записів №1-4 та №3-4 в трудовій книжці НОМЕР_3 позивач:
з 01.05.1994 по 29.11.2000 працювала в ТзОВ "Городниця" (селянська спілка "Городницька", ТзОВ "Доля");
з 01.03.2001 по 30.08.2019 працювала вихователем ОСОБА_3 дитячого садка.
Вказані записи засвідчені підписом посадової особи та відбитком печатки.
Також наведене підтверджується архівними виписками виданими Гусятинським трудовим архівом Гусятинської районної ради від 25.07.2021 №872, 871, 867, 866, 870, 869,868, і копіями наказів від 18.02.1988 та від 01.02.2001.
Щодо посилань відповідача на те, що в уточнюючих довідках наданих позивачкою наявні відомості, а саме ім'я позивачки, що не відповідають її паспортним даним, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Крім того, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018.
Отже, відповідач відмовляючи позивачу у зарахуванні до його страхового та спеціального стажу спірних періодів роботи відповідач діяв протиправно, оскільки формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відтак, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлена листом, від 29.03.2021 №1900-0303-8/10086 є протиправною та підлягає до скасування.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, з метою належного захисту порушеного права позивачки слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до її страхового стажу та спеціального стажу період роботи з 18.02.1988 по 30.04.1994 вихователем дитячого садка колгоспу "Товстенський" та частину неврахованого періоду роботи 01.05.1994 по 31.12.1998 в ТзОВ "Городниця" (селянська спілка "Городницька", ТзОВ "Доля").
При цьому, як встановлено судом спірний період роботи позивачки з 01.03.2001 по 30.08.2019 вихователем ОСОБА_3 дитячого садка був зарахований до страхового стажу позивачки відповідачем самостійно, відтак позовні вимоги у цій частині до задоволення не підлягають.
Поряд із цим, до спеціального стажу позивачки було зараховано лише період з 01.03.2001 по 10.10.2017, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу позивачки період роботи 11.10.2017 по 30.08.2019 вихователем ОСОБА_3 дитячого садка.
Оскільки, позивачка набула право на пенсію за вислугу років та має достатній страховий та спеціальний стаж для її призначення, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня звернення - 17 грудня 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову в призначенні пенсії за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області від 29.03.2021 №1900-0303-8/10086.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового та спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 18.02.1988 по 30.04.1994 вихователем дитячого садка колгоспу "Товстенський" та частину неврахованого періоду роботи 01.05.1994 по 31.12.1998 в ТзОВ "Городниця" (селянська спілка "Городницька", ТзОВ "Доля") та до спеціального стажу період роботи з 11.10.2017 по 30.08.2019 вихователем ОСОБА_3 дитячого садка.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня звернення 17 грудня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769.
Головуючий суддя Баранюк А.З.