вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
15 липня 2021 року Справа № 480/3354/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3354/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (вул. Воскресенська, буд. 7, м. Суми, 40000), в якій просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо неповернення помилково сплаченого ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 1669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 96 коп. протиправними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області звернутися із поданням відповідно до вимог чинного законодавства України до ГУ ДКСУ у Сумській області щодо повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 1669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 96 коп., сплаченого згідно з квитанцією № 0018764 від 23.10.2019 року.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 23 жовтня 2019 року позивачем було придбано житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому було сплачено у відповідності до ст. 49 Закону України "Про нотаріат" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 669,96 грн. згідно квитанції від 23.10.2019 № 0018164, хоча позивач не є платником даного збору в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", так як придбавала житло вперше. Позивач 23.03.2021 року звернулася до відповідача із клопотанням щодо повернення помилково сплачених коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 669,96 грн. Листом від 05.04.2021 відповідачем було відмовлено позивачу в поверненні зазначених коштів.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення. Разом з тим, даною ухвалою встановлено третій особі строк для подання пояснення щодо позову та для подання пояснення щодо відзиву.
На виконання вимог суду представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло вперше. Отже, враховуючи зазначене, а також те, що на сьогодні в Україні відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше, правові підстави для такого повернення коштів відсутні (а.с. 36-37).
Також представником Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області було надано суду пояснення щодо позову, в яких зокрема зазначено, що подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. При цьому на даний час в Головному управлінні відсутні вказані вище документи щодо повернення на користь позивача відповідного платежу. А отже станом на момент відкриття провадження у справі Головне управління як самостійний суб'єкт правовідносин не має жодного грошового зобов'язання перед позивачем (а.с. 32-33).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 23.10.2019 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу Сумської області Часовою Г.М.. та зареєстрований в реєстрі за № 3220, згідно якого позивач придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).
У відповідності до статті 49 Закону України "Про нотаріат" позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 669,96 грн., що підтверджується квитанцією від 23.10.2019 № 0018164 (а.с. 11).
Позивач звернувся із заявою від 26.03.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 14-15).
Листом від 05.04.2021 року № 1800-0503-8/17559 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Враховуючи викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не має правових підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 17).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом 1 пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм суд вбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 185882758 від 23.10.2019 року, суд вбачає, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).
При цьому будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є ПФУ, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
При цьому суд зазначає, що відсутність механізму перевірки органами ПФУ інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови в поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17), від 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17), від 01.11.2018 року (справа № 819/1353/17) та від 14 листопада 2019 року по справі № 819/442/17.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Сумській області про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
А відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у формуванні подання до Головного управління Державної казначейської служби у Сумській області про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 1 669,96 гривень та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Сумській області про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого згідно квитанції від 23.10.2019 № 0018164 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 1 669,96 гривень
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 10.03.2021 року між адвокатом Докукіною Тетяною Вікторівною та ОСОБА_1 було укладено договір про надання професійної правової допомоги (далі по тексту - Договір) № 7. Відповідно до п. 5.1 Договору розмір та порядок оплати гонорару визначається у додатку №1 до цього договору, який підписується сторонами, є конфіденційною інформацією, яка може бути відкрита за погодженням сторонами цього договору (а.с. 19-22).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано квитанцію від 10.03.2021 року, відповідно до якої за складання позовної заяви в порядку КАСУ про повернення помилково сплаченого збору на обов"язкове державне пенсійне страхування сума понесених витрат складає 2 500,00 грн. (а.с. 24).
Також позивачем надано суду акт про прийняття-передачі наданих послуг від 12.04.2021 року, відповідно до якого на виконання умов вказаного договору, адвокатом, було здійснено: складання позовної заяви у порядку КАСУ про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п. 2 даного акту, вартість послуг згідно п.1.1 цього Акту, становить 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень. Всього до сплати - 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень. (а.с. 23).
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В силу положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На переконання суду, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), оскільки дана справа не є складною та розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, заходи щодо отримання додаткових доказів адвокатом не вживались, оскільки до позовної заяви додано лише копії документів, наявних у позивача. Крім того суд приймає до уваги те, що позовна заява підписана самим позивачем, а також копії документів, доданих до позовної заяви також завірені самим позивачем.
Таким чином, з наданих матеріалів судом встановлено, що співмірною вартістю витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з урахуванням складності справи є сума 500,00 грн., що підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інша частина витрат є необґрунтованою та відшкодуванню не підлягає.
Разом з тим, враховуючи ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 908,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 15.04.2021 року № 10_12 (а.с. 6).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у формуванні подання до Головного управління Державної казначейської служби у Сумській області про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 1 669,96 гривень.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Сумській області про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми помилково сплаченого згідно квитанції від 23.10.2019 № 0018164 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 1 669,96 гривень (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять гривень 96 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек