13 липня 2021 року Справа № 480/9109/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9109/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (далі - відповідач, УСЗН Конотопської міськради), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради у непризначенні ОСОБА_1 компенсації в сумі 7 568,00 грн., у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Конотопі Сумської області та зобов'язати відповідача призначити та виплатити дану компенсацію.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради протиправно відмовило в призначені одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою на підставі того, що заява про таку виплату мала бути подана позивачем протягом шести місяців з дати смерті годувальника.
На переконання ОСОБА_1 , бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника є протиправною, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого призначення. У зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 22.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/9109/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ від 02.10.2020 № 1990 з установлення причинного зв'язку смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС, який входить до переліку документів, необхідних для призначення вказаної компенсації, був виданий пізніше шести місяців після смерті годувальника.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.07.1977 року.
ОСОБА_2 був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.8)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 30.03.2020.
Згідно експертного висновку № 1990 від 02.10.2020 року Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, захворювання ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
10.11.2020 року позивач, після отримання експертного висновку № 1990 від 02.10.2020 року Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, звернулась до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради з приводу виплати одноразової компенсації, у зв'язку із втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в порядку відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 11.11.2020 №09-04/3741 Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради відмовило позивачу у призначені одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою на підставі того, що заява про таку виплату мала бути подана позивачем протягом шести місяців з дати смерті годувальника (а.с.10).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до частини першої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація виплачується, зокрема, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Частиною третьою вказаної статті визначено, що компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 760 від 26 жовтня 2016 року затверджено Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян (далі Порядок №760)
Згідно пунктів 2-4 Порядку №760 одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.
Виплата одноразової компенсації здійснюється за єдиною заявою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги», поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.
Одноразова компенсація виплачується в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Відповідно до п. 7 Порядку №760 одноразова компенсація у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім'ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.
Належність до непрацездатних осіб та членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно із статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виплата одноразової компенсації здійснюється на підставі: свідоцтва про смерть; посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 (із вкладкою); свідоцтва про шлюб; експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв'язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє в системі МВС, СБУ чи Міноборони.
Згідно п.п.1, 3 частини другої ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти-до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Частиною третьої вказаної статті передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, відповідно до вищезазначених норм, один із подружжя, вважається таким, що втратив годувальника, якщо на момент смерті іншого із подружжя, він був інвалідом або досяг пенсійного віку.
Таким чином, Порядком №760, передбачено, що сім'ї, які втратили годувальника, в яких є непрацездатні особи та члени сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, мають право на одноразову компенсацію згідно заяви, яка повинна подаватися протягом шести місяців з дати смерті годувальника та переліку документів, визначених у пункті 7 такого Порядку.
Крім того, вказаним Порядком визначено вичерпний перелік документів, на підставі яких виплачується така одноразова компенсація.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , після смерті її чоловіка в травні 2020 року звернулась до відповідача з заявою про отримання одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильської катастрофою.
Проте, відповідач запропонував, в усній формі, надати експертний висновок міжвідомчої експертної комісії з установленням причинного зв'язку смерті внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, 17.07.2021 звернулась до Центральної міжвідомчої експертної комісії для встановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка.
Висновком № 1990 від 02.10.2020 року Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, який позивач отримала лише 06.11.2020, встановлено, що захворювання ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає що позивачем були вжитті всі заходи для вчасного отримання експертного висновку міжвідомчої експертної комісії, проте причинний зв'язок захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 за участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлений був комісією лише 02.10.2020, що ніяк не залежало від дій чи бездіяльності позивача, оскільки останній звернувся за отриманням висновку у строк передбачений законом.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що дії Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради щодо відмови у призначенні одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказана вимога є передчасною та не підлягає на даний час задоволенню, оскільки предметом розгляду даної справи є право позивача на грошову компенсацію у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, яке взагалі заперечується відповідачем.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (41600, Сумська область, м. Конотоп, просп. Миру, 6, код ЄДРПОУ 03198072) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_4 ) одноразову компенсацію у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою за заявою від 10.11.2020 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (41600, Сумська область, м. Конотоп, просп. Миру, 6, код ЄДРПОУ 03198072) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_4 ) витрати на оплату судового збору в сумі 840 (дев'ятсот вісім) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик