ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.07.2021Справа № 910/10741/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 44-Г; ідентифікаційний код 40890026)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від заявника Земляна І.О. - представник, Лукашевич Д.О. - керівник
Від боржника Святецький Д.В. - представник, Спектр А.С. - представник
Арбітражний керуючий Черненченко Д.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757) у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2021 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та підготовче засідання призначено на 14.07.2021.
14.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Також 14.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи.
Протокольними ухвалами від 14.07.2021 відмовлено в задоволенні клопотань боржника про відкладення розгляду справи.
Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2021 відмовлено в задоволенні заяви боржника про відвід судді Чеберяка П.П.
У судовому засіданні 14.07.2021 представник заявника надав пояснення по суті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".
Представники боржника щодо задоволення поданої заяви заперечили та просили суд у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" відмовити.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" зареєстровано за адресою: 02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757.
За твердженнями заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" наявна заборгованість у розмірі 213 895 487,45 грн.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Як вбачається з матеріалів заяви, 16.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (Позичальник/Боржник) та Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (Банк) було укладено Кредитний договір №114-КД (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору №114-КД від 16 серпня 2010 року, Банк зобов'язується надати позичальнику кредит терміном до 25.07.2013р., а Позичальник зобов'язується прийняти його, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядки та в строки, обумовлені цим Договором.
В подальшому до розміру кредиту та строку його повернення вносилися зміни відповідними додатковими угодами.
Додатковою угодою № 11 від 26.12.2012 до Кредитного договору, сторони виклали Кредитний договір в новій редакції. Також, протягом 2013 - 2020 року вносили зміни до окремих положень/пунктів/статей Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (Додаткова угода № 61 від 19.06.2020) Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти, шляхом надання мультивалютного Кредиту у розмірі еквівалентному 8 400 000,00 доларів США, (ліміт Кредиту), а Позичальник зобов'язується прийняти його, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядки та в строки, обумовлені цим Договором.
Підпунктом 1.1.1. Кредитного договору, Сторони погодили, що Позичальник має право отримати частину Кредиту, наданого в доларах США, у розмірі що не перевищує 3 000 000,00 доларів США.
Відповідно до п. 1.1.2., Кредитного договору, для суми Кредиту наданого в гривні, застосовується курс згідно з п. 1.4 Кредитного договору.
Згідно п.1.3 Кредитного договору (Додаткова угода № 47 від 15.06.2017), валютами кредитування за цим Договором є гривня, долар США. В залежності від своїх потреб Позичальник має право отримати кредит в будь-якій із зазначених валют кредитування за умови дотримання п. 1.4 цього Договору. З метою обліку операції видачі та повернення кредитних коштів, Банк для кожної валюти відкриває окремий рахунок.
Відповідно до п.1.4, Кредитного договору (Додаткова угода № 50 від 07.06.22018), загальна сума кредитних коштів, наданих Банком Позичальникові за цим Договором, не повинна перевищувати ліміт Кредиту, вказаний у а 1.1. цього Договору, сумарно за всіма Позичковими рахунками, відкритими Позичальнику на підставі цього Договору. Для цілей цього пункту перерахування гривні у будь-яку валюту Кредиту та буде здійснюватися за курсом, що становить 26,24 гривні за долар США.
Сума кредиту яка була надана Банком Позичальнику становить: 2 599 999,98 доларів США та 142 624 028,00 грн. Видача кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами в період з 2013 року по 18 червня 2020 року, копії яких долучені до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Додатковою угодою № 61 від 19.06.2020 до Кредитного договору, сторони виклали, пункт 6.1. Кредитного Договору в наступній редакції:
« 6.1. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит та виконати Боргові зобов'язання за Кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування Кредитом. Датою повернення кредиту є 25 липня 2023 року.».
Крім того, вказаною додатковою угодою сторони виклали в новій редакції п. 6.1.1 Кредитного договору, яким погоджено графік повернення кредиту.
Також додатковою угодою № 64 від 29.10.2020 сторонами викладено Статтю 2 підпункт 6.1.2. пункту 6.1. Статті 6 «СТРОК КРЕДИТУВАННЯ» Кредитного Договору в новій редакції.
Відповідно до п. 3.1 ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Банком та Позичальником шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів уповноважених представників Сторін (з моменту накладення останнього кваліфікованого електронного підпису) та діє протягом строку дії Кредитного договору. Сторони домовились, що засвідчення цієї Додаткової угоди електронними печатками Банку та Позичальника не здійснюється.
Як вбачається з матеріалів заяви, починаючи з 30.11.2020 боржником не виконуються взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, не повертаються кредитні кошти відповідно до графіку затвердженого Додатковою угодою № 64 від 29.10.2020 у валюті кредитування долар США, відповідно до графіку Позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за Кредитом, яка перевищує 1 260 000,00 дол. США.
Крім того, з 29.10.2020 боржником не повертаються кредитні кошти в повному обсязі, проценти, штрафні санкції строк яких настав - відповідно до вимоги про дострокове повернення кредиту.
Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, датою надання Кредиту вважається дата списання коштів з Позичкового рахунку Позичальника.
Згідно п. 4.3. Кредитного договору, незалежно від того, в якій валюті Позичальник фактично використав Кредит, повернення Кредиту має здійснюватися виключно у валюті Кредиту.
Відповідно до п. 12.1. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого зобов'язання банк має право нараховувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання Боргового зобов'язання за весь час прострочення.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» були укладені наступні договори забезпечення:
- іпотечний договір № 1334-І (без видачі заставної) від 11.06.2013, реєстр. № 2311;
- іпотечний договір № 2124-Іп (без видачі заставної) від 16.12.2014, реєстр. № 1904;
- іпотечний договір №115-І (без видачі заставної) від 16.08.2010, реєстр. № 7095;
- договір застави рухомого майна № 542-ЗРМ від 30.01.2012;
- договір застави рухомого майна № 1335-ЗРМ від 11.06.2013;
- договір застави рухомого майна № 2123-ЗРМ від 16.12.2014.
Крім того, в забезпечення виконання боржником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Курганський Бройлер» та Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» був укладений договір поруки № 2226-П від 30.10.2015, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними Додатковими угодами № 1-22.
Відповідно до Іпотечного договору № 1334-1 (без видачі заставної) від 11.06.2013, реєстр. № 2311, з урахуванням Додаткової угоди № 5 від 08.11.2017, в іпотеку передано наступне нерухоме майно:
- нежитлова будівля Бройлерна ферма №16, загальною площею 26354,4 кв.м, розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 15;
- нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №17, загальною площею 33409,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 3 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:183:0001; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 79886832218.
Згідно п. 2.3 Договору іпотеки, оціночна вартість іпотечного майна становить: 41 414 344,00 грн. та 31 791 318,00 грн. (в редакції Додаткової угоди № 5 від 08.11.2017).
Відповідно до Іпотечного договору №2124-Іп (без видачі заставної) від 16.12.2014, реєстр. № 1904, в редакції Додаткових угод № 3 від 15.07.2016, № 4 від 15.06.2017 та № 5 від 08.11.2017, в іпотеку передано наступне нерухоме майно:
- нежитлова будівля Бройлерна птахоферма № 18, загальною площею 25111,5 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 4 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:183:0001, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 530450932218;
- нежитлова будівля Інкубаційний цех, загальною площею 12588,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, квартал, 16 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:098:0001, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 530054432218.
Згідно п. 2.3 Договору іпотеки, оціночна вартість іпотечного майна становить 23 131 903,00 грн. (в редакції Додаткової угоди № 8 від 23.10.2019).
Відповідно до Іпотечного договору № 115-І (без видачі заставної) від 16.08.2010, реєстр. №7095, з урахуванням додаткових угод № 4 від 26.04.2013, № 8 від 15.07.2016, № 12 від 03.10.2019, в іпотеку передано наступне нерухоме майно:
- нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №10, загальною площею 28541,7 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, квартал, 14 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:051:0001; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 51551532218;
- нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №15, загальною площею 33423,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 1 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:051:0001, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 51673232218.
Згідно п. 2.3 Договору іпотеки, оціночна вартість іпотечного майна становить 37 970 385, 00 грн. (в редакції Додаткової угоди №12 від 03.10.2019).
Таким чином, загальна оціночна вартість нерухомого майна переданого в іпотеку складає 134 307 950,00 грн.
В свою чергу, загальна оціночна вартість рухомого майна переданого в заставу складає 24 123 696, 45 грн., а саме:
- за договором застави рухомого майна № 542-ЗРМ від 30.01.2012 оціночна вартість заставного рухомого майна становить 10 454 330,00 грн.;
- за договором застави рухомого майна № 1335-ЗРМ від 11.06.2013 оціночна вартість заставного рухомого майна становить 10 705 719, 30 грн.;
- за договором застави рухомого майна № 2123-ЗРМ від 16.12.2014 оціночна вартість заставного рухомого майна становить 2 963 647,15 грн.
Таким чином, з наведеного вбачається, що загальна оціночна вартість нерухомого майна (іпотечного) та рухомого майна (заставного) складає 158 431 646,45 грн.
Як слідує з матеріалів справи, 05.03.2021 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 2021/03/05-1, відповідно до якого Первісний кредитор відступив на користь Нового кредитора усі без винятку належні йому права вимоги до позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 в порядку та розмірі, передбаченому даним договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору відступлення права вимоги загальний обсяг прав вимоги за Кредитним договором за основною сумою кредиту та процентами, за користування кредитом, станом на дату укладення цього Договору становить всього 2 634 449,98 дол. США та 144 157 366,17 грн, що за курсом НБУ станом на 05.03.2021 становить разом 217 280 213,60 грн
Остаточні суми загального обсягу прав вимоги за основною сумою кредиту та процентами, за користування кредитом, які відступаються Первісним кредитором Новому кредитору за цим договором визначаються Сторонами у додатковій угоді до цього Договору, що укладається Сторонами у дату відступлення прав вимоги.
Суми заборгованості за кредитним договором вказані у цьому пункті Договору та/або Додаткових угодах, жодним чином не перешкоджає Новому кредитору вимагати виконання всіх зобов'язань, встановлених Основним договором або чинним законодавством України, із проведенням власного розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п.2.2. Договору про відступлення права вимоги:
а) Право вимоги до Боржника за Кредитним договором, що належить Первісному кредитору, у повному обсязі переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора у момент повної оплати ціни загального обсягу Прав вимоги в розмірі та на умовах, передбачених у п.2.3 цього Договору.
б) Право вимоги до Боржника за Кредитним договором переходить до Нового кредитора в повному обсязі і на тих умовах які існують на момент переходу Прав вимоги за відповідним Кредитним договором, а також інші пов'язані з Правами вимоги права, в тому числі право на отримання неоплачених процентів, пені, штрафних санкцій.
Згідно п.2.3. Договору про відступлення права вимоги:
а) Ціна загального обсягу Прав вимоги становить суму в гривні, еквіваленту остаточній сумі загального обсягу Прав вимоги за основною сумою кредиту, процентами за користування кредитом, які відступаються Первісним кредитором Новому кредитору за цим Договором, визначеній станом на Дату відступлення згідно з п. 2.1. Договору, але в будь-якому разі не менше гривневого еквіваленту 2 634 449,98 доларів США та 144 157 366,17 гривень. За домовленістю Сторін в ціну Прав вимоги за Кредитним договором входить ціна Прав вимоги за Договорами забезпечення. Остаточна ціна загального обсягу Прав вимоги, яка Підлягає сплаті Первісним кредитором Новому кредитору за цим Договором, зазначається у додатковій угоді до цього Договору, яка укладається Сторонами у Дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до п. 5.6. Договору про відступлення права вимоги, цей Договір є укладеним та набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками Сторін та залишається діючим до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до Додаткової угоди від 23.03.2021 до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021, підпункт б) пункту 2.1. Договору викладено в наступній редакції:
б) Загальний обсяг Прав вимог за Кредитним договором за основною сумою кредиту та процентами, за користування кредитом, станом на дату укладення цього Договору становить всього 2 646 149,98 доларів США та 144 493 733,78 грн., що за курсом НБУ (станом на 23.03.2021) становить разом 217 757 952,89 грн.
Суми заборгованості за кредитним договором вказані у цьому пункті Договору та/або Додаткових угодах, жодним чином не перешкоджає Новому кредитору вимагати виконання всіх зобов'язань, встановлених Основним договором або чинним законодавством України, із проведенням власного розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до Додаткової угоди від 23.03.2021 до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021, Сторони підписанням цієї додаткової угоди підтверджують що Новим кредитором на користь Первісного кредитора сплачено ціну загального обсягу. Зокрема, Новим кредитором отримано: 05.03.2021 - 13 878 200,00 грн.; 09.03.2021 - 13 854 550,00 грн; 11.03.2021 - 83 104 800,00 грн.; 16.03.2021 - 55 286 800,00 грн; 19.03.2021 - 27 682 800,00 грн.; 23.03.2021 - 23 950 802,89 грн.
Підписанням цієї додаткової угоди сторони підтверджують, що з моменту сплати 23 березня 2021 року, Новим кредитором Первісному кредитору у повному обсязі ціни загального обсягу Права вимоги до Нового кредитора перейшли всі Права вимоги до Боржника за Кредитним договором.
Крім того, 24.03.2021 між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (Первісний іпотекодержатель (заставодержатель)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" (Новий іпотекодержатель (заставодержатель)) були укладені договір відступлення права вимоги № 2021/03/24-01 за іпотечними договорами та договір відступлення права вимоги № 2021/03/24-02 за договорами застави, за умовами яких Первісний іпотекодержатель (заставодержатель) відступив Новому іпотекодержателю (заставодержателю) в повному обсязі свої права вимоги за іпотечними договорами № 1334-І (без видачі заставної) від 11.06.2013, реєстр. № 2311, № 2124-Іп (без видачі заставної) від 16.12.2014, реєстр. № 1904, № 115-І (без видачі заставної) від 16.08.2010, реєстр. № 7095, а також договорами застави рухомого майна № 542-ЗРМ від 30.01.2012, № 1335-ЗРМ від 11.06.2013, № 2123-ЗРМ від 16.12.2014.
Згідно із п. 14.1. ст. 14 Кредитного договору Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими Позичальником на сьомий календарний день з дати реєстрації Банком рекомендованого листа у відділенні поштового зв'язку (при цьому Позичальник несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення Позичальнику, зазначений в повідомленнях та/або документах) в редакції Додаткової угоди № 59 від 30.04.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" надіслало 19.04.2021 на адресу боржника та поручителя вимогу-повідомлення № 19/04/21/1 від 19.04.2021 про відступлення права вимоги та про необхідність погашення заборгованості, з зазначенням нових банківських реквізитів, однак вказана вимога виконана не була.
При цьому, як вказує заявник, станом на дату звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство зобов'язання боржника по сплаті заборгованості за Кредитним договором не виконані, окрім того боржником не вчинено жодних дій спрямованих на виконання своїх зобов'язань, або дій, які б свідчили про наміри виконання зобов'язань за Кредитним договором.
У відповідності до частин 1.2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до приписів ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, цивільні зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Незважаючи на те, що входження в договірні відносини засноване на добровільному волевиявленні, договір, з моменту його укладення, набирає силу закону для сторін. Зобов'язання, передбачені договором, підлягають безумовному виконанню. Даний принцип закріплений статтею 629 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не звільняє його від відповідальності за таке невиконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В матеріалах справи відсутні будь які докази, щоб підтверджували виконання боржником взятих на себе зобов'язань за договорами.
Отже, вищеописаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у сумі 213 895 487,45 грн. та невиконання боржником взятих на себе зобов'язань у встановлені договорами строки.
Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
У відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник зазначив, грошові зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" забезпечені заставами, іпотеками та порукою. При цьому, оцінка предметів застави та іпотеки не проводилась, хоча їх ринкова вартість становить загальну вартість більшу за наявні зобов'язання. Крім того, боржник вказав, що у нього у власності наявні активи загальною вартістю, яка перевищує у 50 разів суму зобов'язань. Наведені доводи, за переконанням боржника, свідчать, що останній є платоспроможним та має можливість виконати взяті на себе зобов'язання без застосування процедур банкрутства.
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Згідно зі статтею 572 та частиною першою статті 576 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
У разі реалізації предмета застави (іпотеки) у зв'язку зі зверненням на нього стягнення заставодаводержателем (іпотекодержателем) відповідне забезпечувальне зобов'язання припиняється (абзац п'ятий статті 28 Закону України "Про заставу", абзац третій частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").
Отже, за наведеними вище положеннями законодавства заставодержатель (іпотекодержатель) має право, а не обов'язок, задовольнити всі свої забезпечені заставою вимоги до боржника у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).
Згідно ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
Наведеного правого висновку дійшов Касаційний господарський суд у Складі Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18.
Оскільки, як встановлено судом, вартість предметів застави та іпотеки, узгоджена сторонами у відповідних договорах забезпечення складає 158 431 646,45 грн., з урахуванням приписів ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави (іпотеки), а залишок вимог вважається незабезпеченим.
Як на підставу для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржник у відзиві посилається також на наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Так, боржник зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулось Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" та Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання недійсними договорів факторингу та відступлення права вимоги, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" та Акціонерним товариством «Таскомбанк» та на підставі яких заявник набув право вимоги до боржника за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 та договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором.
При цьому, боржник вказав, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/2315/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" та Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання договорів недійсними залишено без руху.
Також боржник посилався на наявність невирішеного спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" та Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та на підставі яких заявник набув право вимоги до боржника за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 та договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором.
Водночас, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2021 у справі № 911/1722/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання договорів недійсними повернуто позивачу без розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20 вказав, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у відповідності до частини шостої статті 39 КУзПБ, згідно із якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Суд касаційної інстанції зауважив, що правова категорія "спору про право" яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство може бути виражена, як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Боржником не надано суду належних та допустимих доказів наявності спору про право як в процесуальній так і в матеріально-правовій формі.
Також суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи боржника, щодо того, що право вимоги до боржника ініціюючий кредитор набув в період дії карантину, відтак, на вимоги останнього розповсюджується дія мораторію, встановлена п. 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, зважаючи на наступне.
Так, згідно п. 1.2 Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.
Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Частинами першою, другою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 вказав, що наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість боржника, на якій ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, виникла на підставі Кредитного договору №114-КД від 16.08.2010 та в повному обсязі підтверджується доданими до заяви доказами.
Відповідно до частини першої - п'ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
У підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
Згідно ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".
Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Приписами п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" заявник просив суд призначити розпорядникам майна боржника арбітражного керуючого Черненченка Д.А.
До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву арбітражного керуючого Черненченка Д.А. про участь у справі в якій останній повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 195 від 28.02.2013, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у даній справі.
Таким чином, враховуючи імперативні приписи п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства суд вважає за доцільне призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Черненченка Д.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 195 від 28.02.2013).
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
У зв'язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Черненченку Д.А. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відкрити провадження у справі № 910/10741/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757).
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у розмірі 213 895 487,45 грн., у тому числі 158 431 646,45 грн., які забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника.
5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 195 від 28.02.2013).
6. Встановити основну грошову винагороду арбітражному керуючому Черненченку Денису Альбертовичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
7. Офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757) у встановленому законодавством порядку.
8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 25.08.2021 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
10. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 14.09.2021 для проведення інвентаризації майна боржника.
11. Попереднє засідання суду призначити на 30.08.21 о 10:50 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.
12. Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, засновникам (учасникам) боржника, розпоряднику майна боржника, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.П. Чеберяк